Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 31 липня 2023 року

у справі № 461/3122/19

Цивільна юрисдикція

Щодо можливості оспорювання батьківства особи, записаної після своєї смерті батьком дитини, спадкоємцями такої особи

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1, як законний представник недієздатного ОСОБА_2, звернулася з позовом до ОСОБА_3, третя особа - районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини.

Рішенням суду першої інстанції відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 як законного представника недієздатного ОСОБА_2.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

У цій справі оспорюється батьківство після смерті особи, яка записана батьком дитини і померла до її народження.

Об'єднана палата повинна вирішити питання чи можливо застосувати до спірних правовідносин частину третю статті 137 СК України, зокрема, що позивач як законний представник спадкоємця має право оспорити батьківство ОСОБА_4 (колишнього чоловіка) відносно малолітнього ОСОБА_2, оскільки на думку позивача, ОСОБА_4 за життя не знав про вагітність дружини (відповідача ОСОБА_3).

По своїй суті позов про оспорювання батьківства,після смерті особи, яка записана батьком дитини, є негативним, в якому позивач стверджує, що певний чоловік не є батьком дитини. В такому разі за допомогою цього позову відбувається захист приватного інтересу позивача (зокрема, в сфері спадкування).

Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства (частина перша статті 137 СК України).

Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред'явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці (частина друга статті 137 СК України).

Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти (частина третя статті 137 СК України).

Тлумачення статті 137 СК України, з урахуванням розумності свідчить, що:

1. вказана норма визначає випадки, за яких батьківство особи може бути оспорено після смерті особи, яка записана батьком дитини;
2. перший випадок стосується випадку, коли чоловік ще під час вагітності жінки подав нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства. У такому разі після смерті чоловіка оспорити батьківство можуть його спадкоємці (частина перша статті 137 СК України);
3. другий випадок охоплює ситуацію коли чоловік за життя подав позов до суду про виключення запису про нього як батька дитини. У цьому разі його спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень статті 55 ЦПК про процесуальне правонаступництво (частина друга статті 137 СК України);
4. третій випадок оспорювання батьківства стосується випадків, коли через поважні причини чоловік не знав про те, що записаний батьком дитини, і помер. Однак на відміну від перших двох випадків можливість оспорити батьківство належить лише таким його спадкоємцям як дружина, батьки та діти (частина третя статті 137 СК України).

Можуть існувати випадки, коли чоловік, який записаний батьком після своєї смерті, помер до народження дитини і не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою такий чоловік перебував у шлюбі (зокрема, подружжя не підтримує шлюбних відносин; не проживає разом, однак продовжує перебувати у шлюбі; роз`єднання подружжя через поважні причини, зумовлені повномасштабним вторгненням російських військ в Україну; перебування жінки на ранній стадії вагітності під час смерті чоловіка, який в силу природних причин не може подати відповідну заяву до нотаріуса про невизнання свого батьківства тощо). У подібних випадках у спадкоємців чоловіка, який записаний батьком дитини після його смерті, виникає спір про те, чи є чоловік батьком новонародженої дитини. Позбавлення спадкоємців права оспорювати батьківство чоловіка, який записаний батьком дитини, що народилась вже після смерті такої особи, суперечить принципу розумності та справедливості.

В СК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників сімейних відносин для випадку, коли чоловік, який записаний батьком після своєї смерті, помер до народження дитини і не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою такий чоловік перебував у шлюбі. Подібною нормою є частина третя статті 137 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

Законодавець визначив порядок усунення прогалин в сімейному праві. Сімейні відносини є різноманітними, а соціальне життя - рухливе. У зв`язку з цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплено в законі безпосередньо.

Умовами застосування аналогії закону є те, що: відносини, до яких застосовується аналогія, охоплюються предметом сімейно-правового регулювання (статті 1, 2 СК України) наявність прогалини в їх регулюванні (прогалини в праві); відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників сімейних відносин (норми законодавства або договору), існує норма, що регулює подібні за змістом відносини; застосування аналогії закону не повинно суперечити суті цих відносин.

ВИСНОВКИ: спадкоємці (дружина, батьки та діти) чоловіка, який записаний після своєї смерті батьком дитини, можуть оспорювати його батьківство, якщо він не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою такий чоловік перебував у шлюбі згідно з частиною третьою статті 137 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори про оспорювання батьківства, суб'єкти оспорювання батьківства, права спадкоємців, підстави застосування аналогії