Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 червня 2023 року

у справі № 639/7714/19[1]

Цивільна юрисдикція

Щодо відсутності підстав для визнання іпотечного договору недійсним

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», АТ «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус міського нотаріального округу, про визнання іпотечного договору недійсним.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Положення статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції чинній на час укладення договору іпотеки) передбачали, що предметом іпотеки може виступати об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору.

Водночас поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цій редакції закону були відсутні.

ВИСНОВКИ: сам по собі факт того, що на час укладення спірного іпотечного договору стаття 5 Закону України «Про іпотеку» не визначала майнові права як предмет іпотеки не може свідчити про його недійсність.

Позивач, виступивши іпотекодавцем майнових прав за спірним іпотечним договором, тим самим надав згоду на передачу в іпотеку майнових прав на незавершену будівництвом квартиру, яка у майбутньому стане його власністю, а тому не довів наявності порушення свого права.

За таких обставин підстави для визнання іпотечного договору недійсним відсутні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, принцип добросовісності, іпотечне зобов'язання, принципи цивільного законодавства, спори із замовниками будівництва