Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 липня 2023 року
у справі № 910/186/21[1]
Господарська юрисдикція
Щодо обставин, які не є підставами для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження
Фабула справи: ТОВ «Солтекс Капітал» звернулося до суду з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор», про визнання рішення частково недійсним, у частині, що стосується позивача.
Справа розглядалась неодноразово.
Рішенням Господарського суду позовні вимоги в частині визнання недійсними пунктів 3, 4 рішення АМК "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" - задоволено частково.
Ухвалою апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Солтекс Капітал" на рішення господарського суду. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду разом з доданими до неї документами повернуто ТОВ "Солтекс Капітал".
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Солтекс Капітал" стверджує, що в ухвалі зазначено, що скаржником в апеляційній скарзі в прохальній частині заявлено клопотання про поновлення строку, але поважності причин пропуску строку не викладено в тексті апеляційної скарги і не додано клопотання про поважність поновлення строку. Проте ці висновки суду не відповідають матеріалам справи, оскільки клопотання про поновлення строку, із зазначенням поважності причин пропуску строку, містилось в тексті апеляційної скарги, що не є порушенням вимог ГПК України, а тому скаржник належним чином обґрунтував причини пропуску процесуального строку на оскарження рішення місцевого суду, а судом апеляційної інстанції безпідставно їх не прийнято.
Правова позиція Верховного Суду: строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, ст. 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Виходячи зі змісту ч.ч. 2, 3 ст. 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Висновки: саме по собі посилання на відповідну статтю та на підзаконні нормативно-правові акти, наведення цитат із законодавчих та інших актів, не свідчить, що перед судом особою (заявником) порушуються певні питання, зокрема, у цьому випадку щодо поновлення строків, яке потребує вирішення судом.
Так само вказівка на норми права, цитати законодавчих актів та/або правових позицій самі по собі також не є підставами для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказівки та/або цитати на акти не є тотожнім із зазначенням/обґрунтуванням обставин як причин пропуску, так і поважність причин пропуску такого строку.
Отже, наведення самих по собі нормативно-правових актів, цитат таких актів та/або судової практики не є свідченням того, що перед судом поставлене питання, яке потребує вирішення, зокрема щодо поновлення строку оскарження рішення суду, та наведенні суду обґрунтування обставин/підстав щодо поновлення строку на оскарження і які відповідають критерію поважності.
Ключові слова: поважність причин пропуску строку, пропуск процесуального строку, обґрунтування причин пропуску строку, забезпечення права на апеляційний перегляд
