Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 27 березня 2019 року

у справі № 750/10813/15-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо юридичної сили доказів, які не були відкриті стороні захисту

Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 визнано невинуватим за ч. 3 ст. 368 КК; ОСОБА_4 визнано невинуватим за ч. 3 ст. 368 КК. Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду та ухвалив свій вирок, яким ОСОБА_3 визнав винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК; ОСОБА_4 визнав винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Мотивація касаційної скарги: скаржник вказує, що суд залишив поза увагою те, що усупереч вимогам ст. 290 КПК сторона обвинувачення не відкрила стороні захисту ухвал апеляційного суду, відповідно до яких проводились НСРД, внаслідок чого суд, на думку скаржника, обґрунтував вирок недопустимими доказами, а саме протоколами НСРД.

Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом ст. 85, 92, 290 КПК прокурор - процесуальний керівник у кримінальному провадженні - зобов'язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно з результатами цих НСРД і забезпечити відкриття вказаних документів на етапі закінчення досудового розслідування. За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.

Висновки: невідкриття матеріалів сторонами одна одній у порядку ст. 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як доказ. Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити чи було дотримано вимог кримінального процесуального закону стосовно НСРД.