Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 листопада 2019 року

у справі № 335/7363/15-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо визначення судом розміру збитків у разі вилучення товару за рішенням суду

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: відділ державної виконавчої служби міського управління юстиції, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство «ОТП Факторинг Україна», про стягнення компенсації вартості поліпшеної ремонтом квартири та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 156 000 грн на відшкодування збитків, завданих вилученням за рішенням суду квартири. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму, на яку збільшилася вартість квартири внаслідок здійсненого ремонту, в розмірі 34 709,57 грн. В іншій частині позову відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

Спір між сторонами в цій справі виник з приводу того, на яку саме компенсацію в межах заявлених позовних вимог має право позивач у зв`язку з витребуванням у неї спірної квартири, яку за час володіння вона встигла відремонтувати, та з кого з відповідачів і в якому розмірі слід її стягнути.

Відповідно до частини четвертої статті 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

За змістом вказаної правової норми лише добросовісний набувач має право на залишення за собою поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач має право на відшкодування здійснених на поліпшення витрат у сумі, на яку збільшилася їх вартість. Під поліпшеннями слід розуміти такі витрати на майно, які мають корисний для речі характер, тобто покращують її властивості, в тому числі її якість, збільшують вартість майна (наприклад, здійснення поточного ремонту нерухомості).

Згідно зі статтею 661 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару у покупця третьою особою є нікчемним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем майна, а тому ОСОБА_3 має відповідати перед нею за спричинені їй збитки відповідно до статті 661 ЦК України, а ОСОБА_2 повинен відшкодувати здійснені нею витрати згідно з частиною четвертою статті 390 ЦК України.

При цьому апеляційний суд дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_3 156 000 грн завданих збитків, що є сумою, сплаченою позивачем за договором купівлі-продажу квартири.

ВИСНОВКИ: у разі, якщо позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено, покупець цього майна має право відповідно до статті 661 ЦК України звернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до моменту його продажу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення зобов'язання, відповідальність продавця, порядок відшкодування збитків