Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 лютого 2021 року
у справі № 607/2986/17-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо забезпечення доступності дошкільної освіти органом місцевого самоврядування незалежно від місця реєстрації дитини
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету міської ради, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконкому міської ради "Про встановлення плати за харчування та порядок нарахування батьківської плати в дошкільних навчальних закладах та навчально-виховних комплексах м. Тернополя".
Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково.
Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Право на освіту гарантується кожній людині на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України. Визнання права кожної людини на освіту відповідає, зокрема, Загальній декларації прав людини (стаття 26), Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права (стаття 13).
Відповідно до ч. 2, 5 статті 35 Закону України "Про дошкільну освіту" організація та відповідальність за харчування дітей у державних і комунальних закладах дошкільної освіти покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, районні державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади дошкільної освіти, органи місцевого самоврядування, а також на керівників закладів дошкільної освіти.
Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному закладі дошкільної освіти у розмірах, визначених органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.
Частиною 2 статті 28 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що дитина має гарантоване державою право на безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах освіти.
Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України «Про охорону дитинства» держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.
Отже, дошкільний навчальний заклад перебуває у комунальній власності, щодо якого орган місцевого самоврядування здійснює власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління, і делеговані повноваження щодо забезпечення доступності і безоплатності освіти.
З аналізу наведених правових положень вбачається, що право на освіту гарантується та забезпечується за принципом «доступності» та «безоплатності».
Частиною 2 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що заклад дошкільної освіти задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти.
Конституційний Суд України у справі про офіційне тлумачення положень частини 3 статті 53 Конституції України (справа про доступність і безоплатність освіти, рішення 5-рп/2004 від 04.03.2004), роз'яснив, що слід розуміти під цими поняттям. Виходячи із змісту поняття "доступність", яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, Конституційний Суд України вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.
ВИСНОВКИ: відвідування дошкільного навчального закладу протягом дня безумовно передбачає забезпечення дітей харчуванням, відтак, є складовою права на дошкільну освіту, що повинно забезпечуватись принципом доступності.
За умови, коли дітям забезпечено доступність отримання освіти в дошкільному навчальному закладі, на орган місцевого самоврядування, якому підпорядкований цей заклад, покладається одночасно обов`язок щодо забезпечення рівності її отримання, незалежно від місця реєстрації дитини.
Тому безпідставним є перекладання обов`язку забезпечити доступність дошкільної освіти одним органом місцевого самоврядування, якому територіально підвідомчий ДНЗ, на інший орган місцевого самоврядування, з причин місця реєстрації дитини.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав дитини, організація харчування дітей, спори за участю ОМС
