Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 червня 2023 року
у справі № 676/7428/19
Цивільна юрисдикція
Щодо закриття провадження у справі у разі порушення правил юрисдикції
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави звернувся до суду з позовом до головного управління Держгеокадастру, ОСОБА_1, ТОВ «Зарус-Інвест», ТОВ «Агро-Еко-Граунд», треті особи: ОСОБА_2, ТОВ «Форк», про визнання недійсним наказу, скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки.
Рішенням суду першої інстанції позов прокурора задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).
Тлумачення частини третьої статті 400, частини другої статті 414 ЦПК України свідчить, що:
- суд касаційної інстанції перевіряє дотримання загальними судами правил юрисдикції незалежно від наявності відповідних доводів у касаційній скарзі;
- при встановленні порушення правил юрисдикції загальних судів, суд касаційної інстанції закриває провадження у справі повністю або у відповідній частині позовних вимог.
У цій справі позовні вимоги прокурора, з урахуванням меж касаційного перегляду, про витребування земельної ділянки у ТОВ «Зарус-Інвест» та ТОВ «Агро-Еко-Граунд» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру, про скасування запису в Державному реєстрі речових прав-на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, стягнення судового збору з ТОВ «Зарус-Інвест» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
Тому судам слід було закрити провадження у справі у вказаній частині, оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства.
ВИСНОВКИ: у разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб'єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: розмежування судової юрисдикції, земельні спори, касаційне провадження
