open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 301/2178/13-к
Це рішення містить правові висновки

 

Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 05 грудня 2018 року

у справі № 301/2178/13-к

Кримінальна юрисдикція

 

Щодо особливостей об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст.365 КК України

Фабула справи: вироком районного суду ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст.365 КК України, за ч. 2 ст .371 КК України. Цим же вироком ОСОБА_4 було засуджено за ч.1 ст.371 КК України. ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК, визнано невинуватим і виправдано.

Апеляційний суд вирок районного суду в частині засудження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.1 ст. 371 КК скасував, а кримінальне провадження закрив у зв'язку з відсутністю в їх діях складу зазначеного кримінального правопорушення, а в частині засудження ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 365 КК - скасував вирок і закрив кримінальне провадження у зв'язку з набранням чинності закону, яким скасовано кримінальну відповідальність за це діяння.

Мотивація касаційної скарги: прокурор посилається на безпідставне незастосування судом при юридичній оцінці дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 положень ч.1 ст. 371 КК. Прокурор зазначає, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не отримували вказівок уповноваженої особи на затримання ОСОБА_7, на час їх прибуття на місце події не було підстав для висновку про вчинення потерпілим неправомірних дій, ОСОБА_7 опору їм не чинив, втекти не намагався, і жодних інших перешкод для його опитування і складання необхідних документів на місці події не існувало. Виходячи з наведеного, прокурор доводить, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обмежили особисту свободу потерпілого всупереч вимогам як ст.260 КУпАП, так і ст.ст. 207, 208 КПК і зазначені дії слід оцінювати як завідомо незаконне затримання.

Правова позиція Верховного Суду: викладені в ухвалі висновки апеляційного суду про те, що обов’язковою ознакою злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, має бути істотна шкода у розумінні п.3 примітки до ст.364, не ґрунтуються на правильному тлумаченні закону України про кримінальну відповідальність, яке б відповідало його точному змісту.

У ч.1 ст.365 КК України сформульовано склад злочину, що не передбачає обтяжуючих ознак. Обов'язкову юридичну ознаку цього складу злочину становить заподіяння зазначеними вище діями істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. Поняття «істотна шкода» для цілей застосування цієї правової норми є легально визначеним і наведено в пункті третьому примітки до статті 364 КК України.

При конструюванні складу злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, наслідки, на які вказано в частині першій цієї статті, заміщуються іншою ознакою. Таку ознаку злочину становить спосіб перевищення влади чи службових повноважень – застосування насильства, погроза його застосування, застосування зброї чи спеціальних засобів, болісні й такі, що ображають особисту гідність потерпілого, дії. Очевидним є те, що зазначений спосіб, незалежно від наявності чи відсутності наслідків, суттєво підвищує суспільну небезпечність протиправних дій, оскільки становить посягання на найвищі відповідно до ст. 3 Конституції України соціальні цінності – людину, її здоров'я, честь, гідність, недоторканність і безпеку, правову охорону яких також гарантовано ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо безумовної заборони нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження і покарання.

Невід'ємні права кожної людини на зазначені вище блага за своєю юридичною природою належать до особистих немайнових, які спрямовані на забезпечення її фізичного, соціального та духовного буття і не мають економічного змісту та матеріального вираження. Такі права пов'язані з безумовною цінністю людської особистості самої по собі, а завдана людині в результаті їх порушення фізична та/або моральна шкода є самодостатнім критерієм для оцінки відповідних протиправних дій як найбільш тяжких

Висновки: об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 Кримінального кодексу України, вичерпується діями, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень і містять принаймні одну з ознак: супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні пункту 3 примітки до ст.364 КК України не є обов’язковою умовою для кваліфікації дій за частиною другою ст. 365 КК України.

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: