open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 5002-17/1718-2011[4]
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 квітня 2023 року

у справі № 5002-17/1718-2011[4]

Господарська юрисдикція

Щодо виконання судових рішень про зобов'язання до вчинення ліквідатором банку певних дій з погашення вимог, які виникли як поточній в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку

ФАБУЛА СПРАВИ

Ухвалою господарського суду провадження у справі про банкрутство за заявою Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів в Автономній Республіці Крим до ТОВ «Неаполь-Сервіс» закрите.

Водночас ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановами судів апеляційної інстанції та касаційної інстанції, затверджено звіт про нарахування грошової винагороди арбітражному керуючому у сумі 68 478,79 грн та відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, в сумі 510,20 грн за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Неаполь-Сервіс» та зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Родовід банк» (далі - ФГВФО, уповноважена особа ФГВФО відповідно) перерахувати арбітражному керуючому частину основної грошової винагороди в сумі 30 147,68 грн.

Господарський суд на виконання вказаного вище судового рішення у відповідній частині видав наказ.

Державний виконавець відділу Державної виконавчої служби у місті міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - державний виконавець) повідомленням повернув виконавчий документ - наказ суду без прийняття до виконання на підставі пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), зазначивши, що рішенням Правління НБУ відкликано ліцензію санаційного банку та ліквідовано АТ «Родовід банк».

Арбітражний керуючий звернувся до господарського суду зі скаргою на рішення та протиправні дії державного виконавця під час виконання судового рішення у справі № 5002-17/1718-2011, у якій просив:

  1. визнати неправомірною дію державного виконавця про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання;
  2. визнати неправомірним винесене державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документа - наказу суду стягувачу без прийняття до виконання;
  3. зобов'язати державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) та винести постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу суду;
  4. зобов'язати державного виконавця у строк, який не перевищує 10 днів з дня одержання ухвали, повідомити суд та заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги.

Ухвалою господарський суд скаргу арбітражного керуючого на рішення та протиправні дії державного виконавця задовольнив частково: визнав неправомірним винесене державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документа - наказу господарського суду стягувачу без прийняття до виконання; зобов`язав державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) та винести постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу господарського суду; в іншій частині скарги відмовив.

Постановою апеляційний господарський суд ухвалу господарського суду залишив без змін.

ОЦІНКА СУДУ

У справі, що переглядається, перед судом касаційної інстанції постало питання щодо можливості повернення без прийняття до виконання виконавчого документа у разі пред'явлення його ліквідатором юридичної особи в судовій процедурі банкрутства (стягувачем) до ліквідатора банку, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, згідно з якою за ухвалою суду в судовій процедурі банкрутства ліквідатора банку, який був кредитором неплатоспроможної особи, зобов`язано частково оплатити послуги ліквідатора цієї особи. Правова проблема пов`язана із застосуванням норми пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону 1404-VIII, яка зобов`язує державного (приватного) виконавця повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, якщо Національним банком України (далі - НБУ) прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, і необхідністю виконання ухвали суду як судового рішення, яким визначено розмір витрат судової процедури банкрутства, які покладено судом на одного з учасників такої процедури (неплатоспроможний банк в особі його ліквідатора).

Звернення у справу про банкрутство позичальника банку з метою стягнення з нього заборгованості перед банком є одним з необхідних заходів ФГВФО (уповноваженої особи) щодо повернення дебіторської заборгованості банку, оскільки поза межами процедури банкрутства позичальника повернення такої заборгованості є неможливим.

Частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI ФГВФО надано право залучати до своєї роботи інших осіб, оплата праці яких здійснюється за рахунок банку, що ліквідується, у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією ФГВФО. А відповідно до частини третьої статті 46 Закону № 4452-VІ допускається можливість виникнення в банку, який перебуває в ліквідаційній процедурі, додаткових зобов'язань, пов`язаних з витратами в ліквідаційній процедурі неплатоспроможного банку.

Рішеннями судів у цій справі ліквідатора банку зобов'язані оплатити частину послуг ліквідатора позичальника як таких, що є витратами, пов'язаними з належним проведенням ліквідаційної процедури самого банку, з огляду на обов`язок ліквідатора банку вживати заходів щодо повернення своїх активів, а поза межами участі банку у справі про банкрутство позичальника стягнення таких активів є неможливим з урахуванням часткового стягнення дебіторської заборгованості на користь неплатоспроможного банку. Таке рішення залишено в силі постановами судів апеляційної та касаційної інстанцій. Отже, воно не може ставитися під сумнів під час розгляду скарги на дії державного виконавця стороною (боржником), щодо якої його прийнято.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо НБУ прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (пункт 4 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VІІІ).

Велика Палата Верховного Суду бере до уваги зазначену правову норму та вважає, що вона має застосовуватися імперативно щодо всіх конкурсних вимог кредиторів неплатоспроможного банку, оскільки Закон № 4452-VI визначає спеціальні процедури задоволення конкурсних вимог неплатоспроможного банку у відповідній черговості.

Установивши, що ухвала господарського суду, якою зобов'язано уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію АТ «Родовід банк» перерахувати арбітражному керуючому частину основної грошової винагороди, була залишена без змін постановами судів апеляційної інстанції та касаційної інстанції, однак уповноважений на вчинення відповідних дій представник ФГВФО відмовився її виконувати, місцевий та апеляційний суди дійшли висновку про необґрунтованість дій державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання та зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу суду.

ВИСНОВКИ: якщо існують судові рішення, які набрали законної сили, щодо зобов'язання до вчинення ліквідатором банку певних дій з погашення вимог, які виникли як поточній в ліквідаційній процедурі до неплатоспроможного банку, і такий ліквідатор відмовляється в добровільному порядку виконати такі рішення, стягувач не може бути позбавлений конституційного права на виконання судового рішення. З огляду на таке повернення державним виконавцем без прийняття до виконання виконавчого документа стягувачу буде незаконним.

У випадку відмови ліквідатора банку виконати судові рішення про зобов'язання відшкодувати певні витрати як витрати ліквідаційної процедури банку такий механізм виконання судового рішення буде ефективним способом захисту інтересів стягувача та не суперечитиме загальним принципам правової певності та виконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення належних механізмів виконання судових рішень.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура ліквідації банку, оскарження рішень виконавця, порядок відшкодування витрат ліквідаційної процедури, наслідки ліквідації банку

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: