Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 21 березня 2023 року

у справі № 720/1277/20[1]

Кримінальна юрисдикція

Щодо правових наслідків апеляційного розгляду справи без участі військовозобов’язаного захисника

ФАБУЛА СПРАВИ

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі статті 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Справа розглядалась судами неодноразово.

За результатами нового апеляційного розгляду, ухвалою апеляційного суду обвинувальний вирок районного суду було залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до положень статті 22 КПК сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Частиною 2 статті 317 КПК передбачено, що головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з документами, наданими суду під час розгляду справи.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає обов`язок громадянина з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що є особливо важливим в період воєнного стану у зв`язку з агресією проти України. Більше того, за невиконання цих вимог може наставати юридична відповідальність.

Посилання апеляційного суду на можливість розгляду справи без участі сторони захисту, через те, що не йдеться про погіршення становища обвинуваченого, суперечить вимогам процесуального закону, оскільки частина 4 статті 405 КПК передбачає, що неприбуття сторін не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

ВИСНОВКИ: у цьому кримінальному провадженні захисник направив до суду клопотання про відкладення розгляду, оскільки йому належало з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що підтверджувалося долученою копією відповідної повістки. Захисник надав суду підтвердження обставинам, на які посилався в своєму клопотанні. Суд жодним чином не поставив під сумнів існування цих обставин, однак не обґрунтував, чому виконання військовозобов`язаним захисником свого обов'язку не є поважною причиною неявки в судове засідання. Таким чином, суд апеляційної інстанції не обґрунтував свій висновок про відсутність поважних причин для неявки захисника і, провівши розгляд без його участі, позбавив сторону захисту можливості висловити свою позицію щодо наданих прокурором матеріалів.

Отже апеляційний суд не забезпечив сторонам необхідних рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, чим порушив принципи рівності та змагальності сторін, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення засад кримінального провадження, право на участь у судовому засіданні, правовий режим воєнного стану, обов'язки військовозобов'язаних