Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 березня 2023 року

у справі № 215/3640/22

Адміністративна юрисдикція

Щодо неможливості об'єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної підсудності

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 подав до суду позов до Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення шкоди.

Ухвалою суду першої інстанції передано зазначену позовну заяву на розгляд до Верховного Суду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС у зв`язку з порушенням правила об'єднання позовних вимог.

ОЦІНКА СУДУ

Глава 2 КАС визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанційну юрисдикцію та територіальну підсудність різних адміністративних справ.

Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відтак Верховному Суду як суду першої інстанції з урахуванням вимог дотримання інстанційної та виключної підсудності, визначених статтями 22, 27 та 266 КАС, підсудні лише ті із заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, які звернені до Верховної Ради України.

Перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначено частиною першою статті 20 КАС. Решта адміністративних справ підсудні окружним адміністративним судам (частина друга статті 20 КАС).

Зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_1 об`єднав позовні вимоги як до Верховної Ради України, які з урахуванням вимог дотримання інстанційної підсудності, визначеної статтею 22 КАС, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України, які мають розглядатись місцевими адміністративними судами як судами першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 172 КАС в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду обґрунтовано дійшов висновку, що роз'єднання позовних вимог ОСОБА_1 з їх подальшим розглядом Верховним Судом як судом першої інстанції є неможливим, оскільки вимоги до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Державної казначейської служби України не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

ВИСНОВКИ: системний аналіз статті 172 КАС дає підстави для висновку щодо неможливості об`єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної підсудності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: вимоги до об'єднання позовних вимог, підстави роз'єднання позовних вимог, підстави повернення позовної заяви, правила підсудності