Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 грудня 2022 року
у справі № 756/19482/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо права третіх осіб на оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна
ФАБУЛА СПРАВИ
Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на нерухоме майно в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України.
Накладено арешт на земельну ділянку з розташованими на ній недобудованими об'єктами нерухомості у кількості 14 будівель. Постановлено заборонити на час досудового розслідування відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном будь-яким особам.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_8, діючи в інтересах ОСОБА_6, оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню, а в п. 10 ст. 393 КПК України вказано, що апеляційну скаргу мають право подати й інші особи у випадках, передбачених КПК України.
Одним із учасників кримінального провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт (п.п. 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України). У ст. 64-2 КПК України визначається зміст і процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, якою може бути будь-яка фізична або юридична особа.
У цьому кримінальному провадженні суддя апеляційного суду констатував, що ОСОБА_6 не набув права власності на зазначений будинок, а також не має будь яких прав на земельну ділянку чи розташованими на ній недобудовами, тобто не є власником арештованого майна. При цьому в ухвалі суддя апеляційного суду зауважив, що попередній договір, на який посилається ОСОБА_6, не підтверджує перехід до нього права власності, а лише створює для сторін зобов`язання укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах.
З огляду на викладене, повертаючи апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8, діючого в інтересах ОСОБА_6, суддя апеляційного суду у своїй ухвалі дійшов висновку про відсутність у нього права на оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.
Однак, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, представник ОСОБА_8 зазначав про те, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді вирішено питання про арешт майна, на частину якого у його підзахисного ОСОБА_6 є майнові права. На підтвердження своїх доводів до апеляційної скарги ним було додано копію попереднього договору, відповідно до якого ОСОБА_6 зобов`язався сплатити ТОВ «БУДПРОМАЛЬЯНС» грошові кошти для виконання цього договору, предметом якого є об`єкт будівництва на земельній ділянці.
При цьому до касаційної скарги ОСОБА_6 також долучено копію договору про заміну первісного зобов'язання за попереднім договором, а також копію договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю, відповідно до яких ОСОБА_6 сплачено ТОВ «БУДПРОМАЛЬЯНС» 4 377 757,80 грн. відповідно до умов попереднього договору.
Крім того, з доданих до касаційної скарги документів вбачається, що у подальшому, ОСОБА_6 звернувся до ТОВ «БУДПРОМАЛЬЯНС» із запитом щодо проведення державної реєстрації за ним права власності об'єкта інвестування, як об`єкту незавершеного будівництва, оскільки виконав всі умови договору. Однак ОСОБА_6 отримав відповідь про неможливість відповідної реєстрації через накладення арешту на земельну ділянку та об`єкти незавершеного будівництва, що на ній розташовані.
За таких обставин, ухвала слідчого судді стосується інтересів ОСОБА_6 , а тому він є особою, яка має право подати апеляційну скаргу на це судове рішення.
ВИСНОВКИ: кримінальним процесуальним законом не встановлено вичерпного переліку осіб - суб`єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, зокрема, в абзаці 7 ч. 7 ст. 173 КПК України передбачається, що крім підозрюваного, обвинуваченого право оскаржити судове рішення щодо арешту майна мають і треті особи.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на перегляд судових рішень, підстави повернення апеляційної скарги, захист прав інвестора, оскарження рішень слідчого судді, істотні порушення кримінального процесуального закону