open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 756/19482/21
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 грудня 2022 року

у справі № 756/19482/21

Кримінальна юрисдикція

Щодо права третіх осіб на оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна

ФАБУЛА СПРАВИ

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на нерухоме майно в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України.

Накладено арешт на земельну ділянку з розташованими на ній недобудованими об'єктами нерухомості у кількості 14 будівель. Постановлено заборонити на час досудового розслідування відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном будь-яким особам.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_8, діючи в інтересах ОСОБА_6, оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню, а в п. 10 ст. 393 КПК України вказано, що апеляційну скаргу мають право подати й інші особи у випадках, передбачених КПК України.

Одним із учасників кримінального провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт (п.п. 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України). У ст. 64-2 КПК України визначається зміст і процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, якою може бути будь-яка фізична або юридична особа.

У цьому кримінальному провадженні суддя апеляційного суду констатував, що ОСОБА_6 не набув права власності на зазначений будинок, а також не має будь яких прав на земельну ділянку чи розташованими на ній недобудовами, тобто не є власником арештованого майна. При цьому в ухвалі суддя апеляційного суду зауважив, що попередній договір, на який посилається ОСОБА_6, не підтверджує перехід до нього права власності, а лише створює для сторін зобов`язання укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах.

З огляду на викладене, повертаючи апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8, діючого в інтересах ОСОБА_6, суддя апеляційного суду у своїй ухвалі дійшов висновку про відсутність у нього права на оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

Однак, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, представник ОСОБА_8 зазначав про те, що оскаржуваною ухвалою слідчого судді вирішено питання про арешт майна, на частину якого у його підзахисного ОСОБА_6 є майнові права. На підтвердження своїх доводів до апеляційної скарги ним було додано копію попереднього договору, відповідно до якого ОСОБА_6 зобов`язався сплатити ТОВ «БУДПРОМАЛЬЯНС» грошові кошти для виконання цього договору, предметом якого є об`єкт будівництва на земельній ділянці.

При цьому до касаційної скарги ОСОБА_6 також долучено копію договору про заміну первісного зобов'язання за попереднім договором, а також копію договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю, відповідно до яких ОСОБА_6 сплачено ТОВ «БУДПРОМАЛЬЯНС» 4 377 757,80 грн. відповідно до умов попереднього договору.

Крім того, з доданих до касаційної скарги документів вбачається, що у подальшому, ОСОБА_6 звернувся до ТОВ «БУДПРОМАЛЬЯНС» із запитом щодо проведення державної реєстрації за ним права власності об'єкта інвестування, як об`єкту незавершеного будівництва, оскільки виконав всі умови договору. Однак ОСОБА_6 отримав відповідь про неможливість відповідної реєстрації через накладення арешту на земельну ділянку та об`єкти незавершеного будівництва, що на ній розташовані.

За таких обставин, ухвала слідчого судді стосується інтересів ОСОБА_6 , а тому він є особою, яка має право подати апеляційну скаргу на це судове рішення.

ВИСНОВКИ: кримінальним процесуальним законом не встановлено вичерпного переліку осіб - суб`єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, зокрема, в абзаці 7 ч. 7 ст. 173 КПК України передбачається, що крім підозрюваного, обвинуваченого право оскаржити судове рішення щодо арешту майна мають і треті особи.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на перегляд судових рішень, підстави повернення апеляційної скарги, захист прав інвестора, оскарження рішень слідчого судді, істотні порушення кримінального процесуального закону

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: