Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 листопада 2022 року
у справі № 757/59343/19-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо підстав та умов відшкодування потерпілій особі шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 у листопаді 2019 року звернулася до суду із позовом до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України про компенсацію майнової шкоди у розмірі 567 300, 00 грн, завданої їй як потерпілій у кримінальному провадженні, внаслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення.
Рішенням суд першої інстанції залишив без задоволення позов ОСОБА_1.
Постановою апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення про відмову у позові з інших підстав.
ОЦІНКА СУДУ
За загальним правилом державу не можна визнавати зобов`язаною й винною за дії приватних осіб з покладенням на неї обов`язку з повного відшкодування завданої злочинами таких осіб шкоди. Тож, за загальним правилом, держава не бере на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну будь-яким кримінальним правопорушенням. Втім, із загального правила можуть бути певні винятки, про що законодавець зробив застереження у частині другій статті 1177 ЦК України (частині третій статті 127 КПК України), коли держава зможе компенсовувати потерпілому шкоду, завдану йому кримінальним правопорушенням, згідно із законом, який має схвалити Верховна Рада України.
Системний аналіз назви та змісту статті 1177 ЦК України дає підстави для висновку, що передумовою для застосування такого правила є встановлення (у визначеному процесуальним законом порядку) факту вчинення певного кримінального правопорушення. Тобто у правомірно розпочатому кримінальному провадженні має бути передусім встановлено самий факт вчинення відповідного кримінального правопорушення стосовно визначеної потерпілої особи, яка надалі звернулася з вимогою про компенсацію завданих їй збитків за рахунок держави.
Частина друга статті 1177 ЦК України, з урахуванням загальних принципів, підлягає застосуванню за таких умов: наявність шкоди; вчинення кримінального правопорушення; причинний зв`язок між кримінальним правопорушенням і завданою шкодою; вина особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Системний аналіз статті 1177 ЦК України визначає, що умовою застосування її частини другої є так само неможливість отримання потерпілою особою відшкодування від безпосереднього заподіювача такої шкоди за загальними правилами деліктної відповідальності.
Обов'язковою умовою для застосування частини другої статті 1177 ЦК України є наявність вироку суду, що набрав законної сили, або постанови слідчого, дізнавача, прокурора чи ухвали суду про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, яким встановлено те, що певна особа є винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, або, і це є найголовнішим, встановлено сам факт вчинення стосовно потерпілої особи певного кримінального правопорушення.
У разі неухвалення наведених процесуальних рішень, втілених у певних документах у кримінальному провадженні, встановити всі умови застосування частини другої статті 1177 ЦК України неможливо, а тому право на позов відповідно до цієї правової норми не виникає.
Оцінюючи факт неприйняття закону, який передбачав би порядок присудження та сплати відшкодування шкоди на підставі частини другої статті 1177 ЦК України, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду керується тим, що це не є тим першорядним питанням, яке підлягає врахуванню судом під час вирішення таких спорів. У разі якщо під час розгляду справи суди не встановлять обставин, що позивачу завдано шкоду внаслідок кримінального правопорушення, то підстав для компенсації державою шкоди особі не виникає, а отже, немає підстав і для застосування правил частини другої статті 1177 ЦК України.
ВИСНОВКИ: у фізичної особи, яка вважає себе потерпілою від кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого триває і факт вчинення кримінального правопорушення (злочину) належно не встановлений, не виникає право на позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, на підставі частини другої статті 1177 ЦК України, оскільки підставою для компенсації такої шкоди потерпілій особі державою є насамперед завдання шкоди в результаті вчинення кримінального правопорушення, що має бути встановлено у передбаченому кримінально-процесуальному законом порядку.
У разі ненастання таких обставин фізична особа за наявності відповідних підстав має право на позов про відшкодування їй заподіяної шкоди на загальних засадах (згідно зі статтями 1166 і/або 1167 ЦК України), тобто безпосереднім заподіювачем такої шкоди.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови «генерального делікту», підстави відшкодування шкоди, способи захисту цивільних прав, недоговірні зобов'язання, завдана злочином шкода
