Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 16 листопада 2022 року

у справі № 820/3834/18

Адміністративна юрисдикція

Щодо права на отримання одноразової грошової допомоги членами сім`ї померлого військовослужбовця

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 28 січня 2020 року у справі № 2240/2957/18

від 28 лютого 2020 року у справі № 820/6689/17

від 13 травня 2020 року у справі № 489/4898/16-а

від 04 серпня 2020 року у справі № 295/14571/17

від 30 червня 2021 року у справі № 240/11497/19

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Військової частини (далі - в/ч), ГУ Нацгвардії України, у якому просили:

1. зобов`язати в/ч та ГУ Нацгвардії України прийняти рішення та здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку зі смертю майора ОСОБА_4, членам його сім`ї - ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_1, відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори у військовому резерві" (далі - Постанова КМУ №975);
2. стягнути з в/ч грошові кошти членам сім'ї померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_1, у розмірі 25000 гривень кожному за завдану моральну шкоду, завданої бездіяльністю.

Окружний адміністративний суд рішенням позов задовольнив.

Апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення окружного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов`язання Військової частини здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку зі смертю майора ОСОБА_4, членам його сім`ї, стягнення з в/ч грошових коштів членам сім'ї померлого ОСОБА_4 у розмірі 25000 грн 00 коп. кожному за завдану моральну шкоду, завданої бездіяльністю. Прийняв у цій частині нову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до в/ч про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовив. У іншій частині рішення окружного адміністративного суду залишив без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно із частиною першою статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 1 частини другої цієї статті Закону визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов`язків військової служби незалежно від часу звільнення з військової служби.

Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв`язку з виконанням ним обов`язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Наявність статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період проходження військової служби.

Якби законодавець пов`язував право сім`ї на допомогу лише з фактом смерті (загибелі) особи, яка була військовослужбовцем на час смерті, він би обмежився запровадженням норм про наявність відповідного права у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи в період її проходження.

Натомість, закон містить також і положення про наявність права на допомогу у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов`язків військової служби чи проходженням військової служби. Отже в такому випадку допомога призначається незалежно від часу звільнення з військової служби.

Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ВИСНОВКИ: право на отримання одноразової грошової допомоги членами сім'ї військовослужбовця не залежить від наявності останнього на момент смерті статусу військовослужбовця, а безпосередньо пов`язане із наявністю зв'язку між смертю особи та захворюванням, отриманим під час виконанням ним обов`язків військової служби.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист соціальних прав, соціальне забезпечення військовослужбовців, допомога членам сімей військовослужбовців