Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 вересня 2018 року
у справі № 5023/4388/12
Цивільна юрисдикція
Щодо повної субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування у разі банкрутства комунального підприємства
Фабула справи: суд першої інстанції задовольнив у повному обсязі заяву ліквідатора про стягнення з міської ради заборгованості за грошовими зобов'язаннями банкрута, в якій ліквідатор просив суд стягнути з міської ради заборгованість за грошовими зобов'язаннями (кредиторську заборгованість) КП «Комбінат комунальних підприємств» згідно з реєстром, затвердженим ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 вересня 2016 року в справі № 5023/4388/12 у сумі 242169,30 грн. Заява була задоволена у повному обсязі.
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу міської ради, ухвалу суду скасував, відмовив у задоволенні заяви ліквідатора.
Мотивація касаційної скарги: скаржник зазначає, що до КП «Комбінат комунальних підприємств» слід застосовувати положення ст. 77 ГК України, які стосуються особливостей господарської діяльності казенних підприємств. Крім того, на думку скаржника, під час розгляду справи ліквідатор надав належні та допустимі докази доведення міською радою комунального підприємства до банкрутства, що є підставою для застосування субсидіарної відповідальності згідно із ч.5 ст.25 Закону про банкрутство.
Правова позиція Верховного Суду: за змістом ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно, що знаходиться в оперативному управлінні, не включається до ліквідаційної маси. При цьому умовою покладення субсидіарної відповідальності на орган місцевого самоврядування за змістом ч. 7 ст. 77 ГК та ч.10 ст. 78 цього Кодексу є недостатність коштів, які є у розпорядженні комунального підприємства. Суд встановив, що майно КП «Комбінат комунальних підприємств» знаходилося в оперативному управлінні цього підприємства, отже, відповідно до вимог ст. 26 Закону про банкрутство у будь-якому випадку не могло бути включене до ліквідаційної маси та використане для погашення заборгованості перед кредиторами, яка виникла та існувала протягом тривалого періоду.
Висновки: якщо у підприємтсва відсутні грошові кошти для проведення розрахунків, а виявлене ліквідатором майно перебувало в оперативному управлінні та не може бути включене до складу ліквідаційної маси банкрута, тоді засновник комунального підприємтсва-боржник - міська рада, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника.
