Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 26 жовтня 2022 року

у справі № 645/6088/18

Цивільна юрисдикція

Щодо відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків накладення адміністративного стягнення

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах

від 07 лютого 2018 року в справі № 910/18319/16

від 16 квітня 2019 року в справі № 927/623/18

та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц

від 29 квітня 2020 року в справі № 686/4557/18

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Страхова компанія «Юнівес» в якому, просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) у розмірі 604056,71 грн, витрати на проведення експертного дослідження - 5 000 грн та судові витрати; стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Юнівес» страхове відшкодування у розмірі 100 000 грн.

ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_3, про відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення страхової виплати, в якій просив: стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» суму страхового відшкодування в розмірі 100 000 грн; стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 209446,47 грн; стягнути з ОСОБА_1 завдану внаслідок ДТП моральну шкоду у розмірі 10 000 грн; стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на оплату вартості проведення експертного автотехнічного дослідження - 3 603,60 грн та експертного автотоварознавчого дослідження - 2 000 грн.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення страхової виплати.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано в частині вирішення первісного позову ОСОБА_1 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

За частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Тлумачення статті 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у частині другій статті 1166 ЦК України, особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

ВИСНОВКИ: закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: деліктні зобов'язання, підстави відшкодування шкоди, підстава адміністративної відповідальності, обставини адміністративного проступку, сплив строку накладення адміністративного стягнення, підстави закриття провадження