Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 07 листопада 2022 року

у справі № 318/623/19[1]

Цивільна юрисдикція

Щодо права повнолітніх дочки, сина на звернення за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків на підставі ч. 2 ст. 172 СК України

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до міської ради, треті особи: ОСОБА_2 - ОСОБА_18, про скасування рішення та реєстрації взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Ухвалою суду першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_13, подану в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу суду першої інстанції повернуто заявнику. Суд апеляційної інстанції, керуючись статтями 58, 60, 62 ЦПК України, виходив із того, що ОСОБА_13 на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 та підписувати від її імені апеляційну скаргу належних доказів не надав, а саме не надав ні договору, ні ордеру.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 172 СК України дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень.

Ці дві частини статті 172 СК України є взаємопов`язаними, оскільки її частина друга (про представництво без спеціальних повноважень) логічно й засадничо є продовженням її частини першої (про обов'язок дитини, повнолітніх дочки, сина піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу). Ці норми є розкриттям мети регулювання сімейних відносин, зокрема, утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (стаття 1 СК України).

Структура національного законодавства України та його загальний зміст свідчить про те, що процесуальні питання розгляду справ у судах можуть бути врегульовані не тільки процесуальними кодексами, а й нормативними актами, які за своєю загальною суттю хоч і не є процесуальними, однак, врегульовуючи матеріально-правові відносини, містять процесуальні норми, що стосуються процедур такого врегулювання.

З огляду на викладене,норма частини другої статті 172 СК України щодо права дочки, сина захищати своїх батьків без спеціальних на те повноважень є спеціальною процесуальною нормою, так як змістовно відрізняється від офіційно-функціонального представництва (статті 56, 57 ЦПК України). Норма частини другої статті 172 СК України врегульовує сімейні відносини з притаманним їм особисто-довірчим характером, які за своїм змістом та суб`єктним складом дещо подібні до процесуальних відносин законного представництва (стаття 59 ЦПК України), але не тотожні. Так, стаття 59 ЦПК України містить перелік осіб, які виступають у процесі законними представниками, їх перелік не є вичерпним, проте вичерпним є перелік осіб, яких можуть представляти законні представники і до цього переліку не входять непрацездатні, немічні батьки, які потребують захисту дітей.

Хоча непрацездатні, немічні батьки de jure не позбавлені цивільної процесуальної дієздатності, але de facto вони не здатні особисто здійснювати цивільні процесуальні права і виконувати цивільні процесуальні обов`язки в силу обставин перебування у стані непрацездатності чи немічності. При цьому такий стан батьків підлягає доказуванню у кожному конкретному випадку звернення до суду на підставі частини другої статті 172 СК України.

ВИСНОВКИ: норма частини другої статті 172 СК України щодо права дочки, сина захищати своїх батьків без спеціальних на те повноважень є спеціальною процесуальною нормою, зазначеною у матеріальному праві. Правовідносини, в яких реалізується право звернення повнолітніх дочки, сина за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків на підставі частини другої статті 172 СК України, слід кваліфікувати як особливий вид представництва (представництво sui generis), який має особливий склад суб'єктів, зміст та підстави виникнення. Перебування батьків у стані непрацездатності чи немічності підлягає доказуванню у кожному конкретному випадку звернення до суду на підставі частини другої статті 172 СК України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: форми процесуальної участі, правовий статус учасників справи, зміст процесуального представництва