Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 26 жовтня 2022 року

у справі № 210/2257/19

Цивільна юрисдикція

Щодо суб'єктів права на отримання від нотаріуса дубліката нотаріально посвідченого документа (договору)

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса міського нотаріального округу з вимогою зобов'язати відповідача видати дублікат посвідченого ним договору іпотеки від 15 червня 2006 року, який ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» уклало з ОСОБА_1 (далі - позичальник), ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

У 2006 році позичальник отримав у банку кредит. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором позичальник і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали банку в іпотеку квартиру. У 2018 році банк відступив право вимоги за договорами кредиту та іпотеки ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Остання через втрату оригіналу договору іпотеки у 2019 році звернулася як новий кредитор до нотаріуса, який посвідчив цей договір, щоби отримати дублікат документа. Але нотаріус відмовив. Вважав, що за змістом статей 8 і 53 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на той час, новий кредитор не належить до числа осіб, які мають право на отримання дубліката нотаріально посвідченого договору. На думку позивача, він набув права іпотекодержателя за договором іпотеки як новий кредитор. Тому він є стороною цього договору і може отримати дублікат останнього у відповідача. Відмова видати такий дублікат порушує вимоги статей 8 і 53 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив рішення суду першої інстанції без змін.

ОЦІНКА СУДУ

За змістом приписів речення першого частини сьомої (до набрання чинності Законом № 1702-VII - частини п'ятої) статті 8 Закону України «Про нотаріат», підпункту 1.1 пункту 1 глави 22 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), право на отримання від нотаріуса дубліката втраченого чи зіпсованого документа мають як особи, за дорученням яких нотаріус учинив нотаріальну дію, так і ті, щодо яких він таку дію вчинив.

За загальним правилом після набуття новим кредитором на підставі договору про відступлення права вимоги прав іпотекодержателя за договором іпотеки за наявності для цього підстав новий кредитор може задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Реалізація цього права пов'язана, зокрема, із наявністю в іпотекодержателя відповідного примірника договору іпотеки.

Таке тлумачення відповідних приписів статей 8 і 53 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за якого після заміни в основному та забезпечувальному зобов`язаннях первісного кредитора (банку) на нового кредитора останній позбавлений права отримати від нотаріуса дублікат договору іпотеки, є обмежувальним (звужувальним). Це тлумачення може унеможливити задоволення новим кредитором його вимог за відповідним договором. Воно фактично позбавляє юридичного сенсу припис статті 514 ЦК України, який передбачає, що за загальним правилом новий кредитор має той самий обсяг прав у зобов'язанні, якими володів первісний кредитор. Тому це тлумачення є несумісним із призначенням інституту забезпечення виконання зобов'язань і суперечить принципам розумності, справедливості та рівності сторін.

Позивач як новий кредитор, який набув права вимоги на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, не належить до числа осіб, за дорученням якого посвідчений договір іпотеки, бо нотаріус вчинив таку дію за дорученням первісного кредитора (банку) та іпотекодавців. Однак, прийменник «щодо» в українській мові використовується у значенні «стосовно до кого-, чого-небудь», «відносно когось, чогось».Нотаріальну дію з посвідчення договору нотаріус вчиняє щодо сторін у зобов`язанні, тобто стосовно кредитора і боржника. Заміна у цьому зобов`язанні первісних кредитора та/чи боржника означає, що посвідчення договору вчинене і стосовно нових кредитора та/чи боржника, які є сторонами у відповідному зобов'язанні за цим договором.

Отже, наведені вище положення статті 8 Закону України «Про нотаріат» і Порядку застосовні до сторін у зобов'язанні за нотаріально посвідченим договором. Тому ці положення застосовні до нових кредитора та/чи боржника, які бажають отримати дублікат нотаріально посвідченого договору. Таке посвідчення вчинене щодо сторін у зобов'язанні за договором, якими у разі заміни первісних кредитора та/чи боржника стають нові кредитор і/або боржник.

Позивач став новим кредитором у зобов'язанні за договором іпотеки внаслідок укладення з банком як первісним кредитором договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором і договором іпотеки. Іпотека зареєстрованаза позивачем. Тому позивача треба розглядати як особу, щодо якої відповідач вчинив відповідну нотаріальну дію. Інакше кажучи, оскільки позивач став новим кредитором у зобов'язанні за договором іпотеки, набувши тих самих прав, які первинно за цим договором належали ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», слід вважати, що відповідач вчинив нотаріальну дію (посвідчення договору іпотеки) і щодо позивача, безвідносно до того, що останній не вказаний у тексті цього договору як його сторона. Отже, позивач, який втратив оригінал договору іпотеки, має право на отримання дубліката цього договору, а відповідач безпідставно йому відмовив.

Реалізація позивачем такого права не залежить від бажання іпотекодавців і не впливає на їхні права й обов'язки за чинним договором іпотеки. У разі заміни іпотекодавців на нових боржників останні теж у визначених Законом України «Про нотаріат» випадках мають право на отримання дубліката договору іпотеки. Рішення суду про зобов'язання нотаріуса видати позивачеві як новому кредитору дублікат договору іпотеки не встановлює обставин, які стосуються прав і обов`язків іпотекодавців, які не брали участі у справі, та не позбавляє їх права не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання їм доказів переходу до нового кредитора прав у відповідному зобов'язанні (частина друга статті 517 ЦК України), а також заперечувати проти вимоги нового кредитора (стаття 518 ЦК України).

Закон України від 14 липня 2020 року № 775-IX «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо усунення законодавчих колізій та прогалин» вніс зміни, зокрема, і до статті 53. У новій редакції ця стаття передбачає, що у разі втрати або зіпсуття документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування видається дублікат втраченого або зіпсованого документа. Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, можуть бути видані за письмовою заявою правонаступників осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а дублікат іпотечного договору - в тому числі за письмовою заявою іпотекодержателя за іпотечним договором.

Такі зміни, спрямовані на удосконалення механізму отримання дубліката нотаріально посвідченого документа, також підтверджують, що, формулюючи відповідні приписи статей 8 і 53 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, парламент не мав на меті позбавити нових кредитора та/чи боржника у зобов'язанні за нотаріально посвідченим договором права отримати дублікат останнього у нотаріуса.

ВИСНОВКИ: за змістом першого речення частини сьомої статті 8, частини першої статті 53 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній до 07 серпня 2020 року включно, і підпункту 1.1 пункту 1 глави 22 розділу І Порядку нотаріус видає дублікат нотаріально посвідченого документа двом групам осіб: 1) за дорученням яких вчинена нотаріальна дія; 2) щодо яких вчинена така дія.

Нотаріальну дію з посвідчення договору нотаріус вчиняє щодо сторін у зобов`язанні, тобто стосовно кредитора і боржника. Заміна у цьому зобов`язанні первісних кредитора та/чи боржника означає, що посвідчення договору вчинене і стосовно нових кредитора та/чи боржника, які є сторонами у відповідному зобов'язанні за цим договором. Тому ці нові кредитор і/або боржник мають право на отримання від нотаріуса дубліката нотаріально посвідченого договору, у зобов'язанні за яким вони є сторонами.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження нотаріальних дій, захист прав кредитора, цесія, судова дискреція, порядок видачі дубліката документа, іпотечне зобов'язання