Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 серпня 2022 року
у справі № 683/1084/21
Цивільна юрисдикція
Щодо підстав для повернення дітей до місця їх постійного проживання
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: міжрегіональне управління Міністерства юстиції та Служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради, про повернення незаконно утримуваних малолітніх дітей до постійного місця проживання.
Суд першої інстанції рішенням відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний суд своєю постановою змінив рішення суду першої інстанції, виклавши його мотивувальну частину в редакції своєї постанови. Резолютивна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції залишилась незмінною.
ОЦІНКА СУДУ
У цій справі відсутні підстави вважати, що повернення дітей до країни їх постійного проживання саме по собі поставить їх під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для них нетерпиму обстановку.
Верховний Суд хоче звернути увагу на укладення відповідачкою контракту добровольця територіальної оборони, наданого нею до суду. Суд не вбачає підстав та необхідності аналізу ймовірних аргументів, якими керувався керівник добровольчого формування територіальної громади (далі - ДФТГ) укладаючи контракт добровольця ДФТГ з матір'ю трьох малолітніх дітей, як і власне сама мати, разом з тим не може не оцінити правові наслідки такого контракту.
На даний момент в чинному законодавстві відсутні обмеження щодо виїзду за кордон добровольців ДФТГ, які на підставі бойового наказу (розпорядження) не залучені до виконання завдань територіальної оборони.
Водночас відповідно до приписів частини другої статті 8 Закону України «Про основи національного спротиву» на час дії в Україні воєнного стану всі ДФТГ переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України та за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України можуть повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.
ВИСНОВКИ: відповідачка на підставі укладеного нею контракту добровольця територіальної оборони може бути в будь-який момент залучена до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлена до районів ведення воєнних (бойових) дій, що жодним чином не можна вважати таким, що сприятиме найкращих інтересам дітей, адже в разі загибелі матері під час виконання завдань територіальної оборони чи ведення воєнних (бойових) дій або ж її серйозного травмування діти можуть залишитися в Україні взагалі без опіки.
Враховуючи зазначене, повернення дітей до місця їх постійного проживання, крім іншого, сприятиме більш ефективному та швидкому вирішенню їх батьками усіх своїх спірних питань відповідно до вимог міжнародного приватного права, що безперечно відповідає інтересам дітей.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: принцип якнайкращого забезпечення інтересів дитини, формування територіальної оборони, визначення місця проживання дітей, захист прав дітей, правовий режим воєнного стану