Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 жовтня 2022 року
у справі № 0240/3413/18-а[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо акта інспекційного відвідування як підстави для накладення штрафу за порушення законодавства про працю
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ "Спеціалізована будівельна компанія "Водпроект" звернулось до суду з позовом до управління Держпраці, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу.
Окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовив.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
Згідно з пунктом 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
ВИСНОВКИ: складений посадовими особами відповідача акт інспекційного відвідування за своїм змістом є актом про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, адже у висновках останнього, відображена уся інформація про виявленні під час перевірки порушення законодавства про працю, які позивачем не заперечувались.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що постанова про накладення штрафу винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а тому скасуванню не підлягає.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: державне регулювання оплати праці, умови оплати праці, стандарти у сфері оплати праці, дотримання трудового законодавства