Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 16 грудня 2019 року

у справі № 904/3459/19

Господарська юрисдикція

Щодо неможливості накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову про стягнення грошових коштів

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ "Кредитна компанія "Хлібний Край Інвест" (далі - Компанія) звернулась до господарського суду з позовом до сільськогосподарського ТОВ "Агрофірма "Агросвіт" (далі - Агрофірма) про стягнення заборгованості у розмірі 9 937 325,72 грн за біржовим контрактом агропромислової біржі.

Також Компанією подано заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи щодо забезпечення позову, а саме накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, майнові права, а також грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, яке належить Агрофірмі, та буде виявлене виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, також інше майно, яке знаходиться на земельних ділянках та складських або інших приміщеннях, які перебувають в Агрофірми у власності та у користуванні, в межах заявлених позовних вимог у розмірі 9 937 325,72 грн та передати арештоване майно на відповідальне зберігання третій особі - ТОВ "ДНІПРОАГРОСВІТ".

Ухвалою господарського суду задоволено заяву Компанії про забезпечення позову.

Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду у частині накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, майнові права, які належать Агрофірмі та передачі арештованого майна на відповідальне зберігання третій особі - Товариству скасовано. Резолютивну частину ухвали господарського суду викладено в іншій редакції, а саме заяву Компанії про забезпечення позову задовольнити частково. Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належать Агрофірмі, в межах заявлених позовних вимог у розмірі 9 937 325,72 грн. В іншій частині ухвалу господарського суду від залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Таким чином, суди дійшли висновку, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належать Агрофірмі, в межах заявлених позовних вимог у розмірі 9 937 325,72 грн є адекватним способом захисту можливих порушень майнових прав чи охоронюваних законом інтересів Компанії при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, з огляду на встановлені судами обставини даної справи. Вказаним заходом забезпечення позову буде забезпечено збалансованість інтересів сторін, між вжитим заходом забезпечення позову і предметом позову наявний прямий зв'язок, обраний захід спроможний забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів заявника, натомість, у випадку його невжиття, відсутня змога запобігти можливим порушенням прав заявника, тому наявні підстави для задоволення заяви Компанії в частині забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які належать Агрофірмі, в межах заявлених позовних вимог у розмірі 9 937 325,72 грн.

ВИСНОВКИ: задовольняючи заяву Компанії про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, майнові права, які належать Агрофірмі, та будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, а також інше майно, яке знаходиться на земельних ділянках та складських або інших приміщеннях, які перебувають у відповідача у власності та у користуванні, суд першої інстанції не врахував, що у такому випадку немає зв`язку між обраним Компанією заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у даній справі, оскільки накладення арешту на майно має стосуватися майна, що належить до предмета спору. Отже, вимоги Компанії, наведені в заяві про забезпечення позову щодо накладення арешту на майно Агрофірми є не співмірні із позовними вимогами та не можуть бути задоволені судом.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови забезпечення позову, підстави накладення арешту на майно, стягнення боргу, підстави забезпечення позову, порушення грошового зобов'язання