Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 09 листопада 2021 року

у справі № 911/3459/20

Господарська юрисдикція

Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у разі невисунення до боржника вимог кредиторів

ФАБУЛА СПРАВИ

Ухвалою господарського суду, серед іншого, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1, введено процедуру реструктуризації боргів боржника.

У встановлений частиною першою статті 45 КУзПБ 30-денний строк від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ані до суду, ані до керуючого реструктуризацією жодних заяв з вимогами до боржника не надійшло.

На електронну пошту суду від керуючого реструктуризацією боржника надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі пункту 6 частини першої статті 90 КУзПБ.

Ухвалою господарського суду, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, зокрема:

1. клопотання керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого про закриття провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 90 КУзПБ із зазначених у ньому підстав залишено без задоволення;
2. закрито провадження у справі на підставі пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ.

ОЦІНКА СУДУ

За умови відсутності кредиторів, а відтак і можливості розгляду та схвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника, метою якого є відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань перед кредиторами, законодавець передбачив право суду ухвалити рішення, яким визнати боржника банкрутом та перейти до процедури погашення боргів або закрити провадження у справі. Відповідне право реалізується судом з урахуванням конкретних обставин справи.

Згідно з положеннями частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

З наведеного слідує, що ухваленню постанови про визнання боржника банкрутом передують такі умови, як не прийняття у встановлений законом строк рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника зборами кредиторів (що в свою чергу передбачає наявність кредиторів у справі про банкрутство) або ухвалення судом рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Законодавець розмежовує можливість закриття провадження у справі про банкрутство з тих чи інших підстав стадіями процедури банкрутства. Так, згідно з частиною другою статті 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

При цьому закриття провадження у справі є формою завершення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Тобто, визначення судом підстави для закриття провадження у справі про банкрутство залежить від наявності конкретних обставин, які зумовлюють неможливість подальшого здійснення судового розгляду справи.

ВИСНОВКИ: з огляду на те, що до боржника не висунуто вимог кредиторів, у зв`язку з чим є неможливим як розгляд плану реструктуризації боргів боржника, проект якого підлягає схваленню зборами кредиторів, так і визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів), відсутність процесуальних норм, якими було б врегульовано можливість здійснення подальшого розгляду справи за названих обставин, а також те, що КУзПБ не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, застосування до спірної ситуації судами першої та апеляційної інстанцій положень пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ як підстави для закриття провадження у справі, є логічним та виправданим.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави закриття судового провадження, наслідки відсутності кредиторів, судові процедури банкрутства