Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 червня 2022 року
у справі № 362/4847/20
Цивільна юрисдикція
Щодо оцінки факту застосування до одного з батьків запобіжного заходу у виді взяття під варту при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Виконавчий комітет міської ради, про позбавлення батьківських прав.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях.
У цій справі суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивачем не надано беззаперечних доказів, які б свідчили про аморальний спосіб життя відповідача, зловживання алкогольними напоями, вчинення насильства відносно дитини, ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та його винної поведінки. При цьому наданий ОСОБА_1 на підтвердження своїх позовних вимог висновок Виконавчого комітету міської ради доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не є безумовною підставою для задоволення позову та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, оскільки на підставі частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
ВИСНОВКИ: факт взяття відповідача під варту є об'єктивною причиною, що унеможливлює виконання відповідачем його батьківських обов`язків з відповідного часу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, підстави позбавлення батьківських прав, ознаки невиконання батьківських обов'язків
