Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 листопада 2021 року
у справі № Б8/065-12[2]
Господарська юрисдикція
Щодо правових наслідків ініціювання спору про недійсність нікчемного правочину припиненням однієї із його сторін
ФАБУЛА СПРАВИ
У межах справи про банкрутство ТОВ "Українська будівельна спілка" ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Позивач) подало позов до ТОВ "Маєток-Сервіс", арбітражного керуючого, ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум", ТОВ "Ріел Естейт Компані", за участю третіх осіб: ТОВ "Маєток Сервіс" та ТОВ "Сантехсервіс"; про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Маєток-Сервіс" та ТОВ "Ріел Естейт Компані", за результатами проведеного другого повторного аукціону.
Господарський суд постановив ухвалу, залишену без змін постановою апеляційного господарського суду, про відмову в задоволені позову.
ОЦІНКА СУДУ
За змістом пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За змістом цієї норми господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
За змістом частини першої статті 202, статті 203, частини другої статті 215 ЦК України та статті 5 ГПК України не є належним застосування таких способів захисту прав та інтересів, як визнання нікчемного правочину недійсним і встановлення нікчемності правочину, враховуючи, що за змістом частини третьої статті 215 ЦК України такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів
ВИСНОВКИ: у разі ініціювання спору про недійсність нікчемного правочину, припиненням однієї із його сторін, за наявності іншої сторони цього правочину, між тим не втрачається предмет спору - безпосередньо Договір, щодо якого суд і вирішує про наявність/відсутність підстав для задоволення відповідних вимог; а також не втрачається об`єкт цього спору - зокрема, майно, що було відчужено за цією угодою.
А тому існування чи припинення сторони нікчемного правочину за наявності у цій справі іншої сторони цього правочину не впливає на факт його нікчемності (недійсність в силу закону), у зв`язку із чим припинення юридичної особи - сторони правочину, не перешкоджає, відповідно до пункту 6 частини першої статті 231 ГПК України, прийняттю рішення про відмову в позові про недійсність правочину з підстав його нікчемності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: визнання господарських договорів недійсними, підстави закриття провадження у справі, торги
