Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 01 грудня 2021 року

у справі № 910/2971/20 (910/1657/21)

Господарська юрисдикція

Щодо права кредиторів боржника на звернення до суду з позовом до третіх осіб про стягнення коштів на користь боржника у межах справи про банкрутство

ФАБУЛА СПРАВИ

Постановою господарського суду ТОВ "Медінжиніринг" як боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" як кредитор, вимоги якого визнані господарським судом у справі про банкрутство ТОВ "Медінжиніринг", звернувся до господарського суду із позовною заявою до ОСОБА_1, як директора боржника, про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 602801,32 грн на користь боржника - ТОВ "Медінжиніринг".

Ухвалою господарського суду закрито провадження у справі за позовом ТОВ "Факторингова компанія "Паритет" про стягнення з ОСОБА_1 коштів. Ухвала суду мотивована невідповідністю суб'єктного складу сторін у даній справі визначеним частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства випадкам щодо підсудності майнових спорів господарському суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, оскільки позивачем пред'явлено майнову позовну вимогу безпосередньо до фізичної особи ОСОБА_1, а не до особи (боржника), який перебуває в процедурі банкрутства.

Постановою апеляційного господарського суду скасовано ухвалу господарського суду, справу направлено до господарського суду для продовження розгляду. За висновком апеляційного суду, зважаючи на те, що даний спір за позовом кредитора хоч і заявлений до відповідача - фізичної особи, втім підлягає розгляду господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, оскільки позов був поданий кредитором як особою, інтереси якої охороняються законом шляхом правомірного очікування на повне погашення визнаних судом вимог за рахунок ліквідаційної маси боржника-банкрута, до якої мають бути включені всі майнові активи боржника, в тому числі і ті, що перебувають у іншої особи - відповідача за заявленим позовом.

ОЦІНКА СУДУ

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.

Тобто, до критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, відносяться, зокрема, умови належного суб`єктного складу учасників процесу, предмета спору та характеру спірних правовідносин.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження.

Отже, на підставі аналізу частини другої статті 7 КУзПБ дійшов вірного висновку, що в межах справи про банкрутства розглядаються будь-які спори, як правило з майновими вимогами боржника (як позивача) до будь-якої особи-відповідача (юридичної або фізичної особи), так і будь-якої особи до боржника (як відповідача).

Похідний інтерес кредитора у стягненні коштів з третіх осіб, винних боржнику, може реалізовуватися і в межах процедур банкрутства боржника. Так, відповідно до абзаців першого, третього частини другої статті 61 КУзПБ з вимогами до третіх осіб звертається ліквідатор банкрута, стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси банкрута.

Встановивши, що даний спір за позовом кредитора з приводу витребування майна (грошових коштів) належного боржнику, хоч і заявлений до відповідача - фізичної особи, втім підлягає розгляду господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, оскільки заявлений кредитором як особою, інтереси якої охороняються законом шляхом правомірного очікування на повне погашення визнаних судом вимог за рахунок ліквідаційної маси боржника-банкрута, до якої мають бути включені всі майнові активи боржника, в тому числі і ті, що перебувають у іншої особи - відповідача за заявленим позовом.

Вказаний висновок апеляційного суду свідчить про не врахування суб'єктного складу сторін спору, що розглядається, та предмету позову, а саме, що в даному конкретному випадку позов з майновими вимогами в інтересах боржника (стягнення коштів на користь боржника на підставі статті 1212 ЦК України) подано кредитором боржника безпосередньо до фізичної особи ОСОБА_1, колишнього керівника Товариства.

З урахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що за суб'єктним складом сторін та змістом пред'явлених позовних вимог даний конкретний спір не підлягає розгляду в позовному провадженні в межах справи про банкрутство ТОВ "Медінжиніринг".

ВИСНОВКИ: кредитори банкрута, які не мають власної вимоги до третіх осіб, не наділені повноваженнями звертатися з самостійним позовом до третіх осіб, які мають заборгованість перед банкрутом (у тому числі щодо відшкодування завданих банкруту збитків), про стягнення заборгованості на користь банкрута.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарська юрисдикція, правовий статус учасників справи про банкрутство, кондикційні зобов'язання