Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 червня 2022 року
у справі № 947/25597/19
Цивільна юрисдикція
Щодо належного способу захисту прав пайовика у разі незавершення будівництва багатоквартирного житлового будинку
Аналогічна правова позиція висловлена
Великою Палатою Верховного Суду у постанові
від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Олімпекс Транс», треті особи: Обслуговуючий кооператив «Набережний Квартал-Жаботинського» (далі - ОК «Набережний Квартал-Жаботинського»), державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» області, про визнання майнових прав на квартиру та скасування рішення про державну реєстрацію.
Позовна заява мотивована тим, що між ТОВ «Олімпекс Транс» та ОК «Набережний квартал-Жаботинського» був укладений договір про співпрацю, предметом якого є спільна діяльність сторін, направлена на будівництво 22-поверхового житлового будинку. На підставі вищевказаного договору про співпрацю, ОК «Набережний квартал-Жаботинського», з метою фінансування будівництва житлового будинку, було укладено ряд договорів із пайовиками, зокрема з нею. Рішенням господарського суду розірвано укладений між ТОВ «Олімпекс Транс» та ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» договір про співпрацю. ТОВ «Олімпекс Транс» не визнає її майнові права на вказане майно. Позивач зазначила, що право власності на об'єкт нерухомості, що побудований за рахунок її паю, було зареєстровано за ТОВ «Олімпекс Транс» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
У ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об'єктом цивільних правовідносин.
Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).
У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об'єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява N 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).
У постанові від 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.
Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.
Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 вказано, що нормами законодавства встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб. Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об'єкт інвестування.
ВИСНОВКИ: встановивши, що позивачка повністю сплатила вартість пайового внеску за спірне нерухоме майно, а введення об'єкта будівництва в експлуатацію не відбулося у встановлені договором строки, оскільки Обслуговуючий кооператив вибув із зобов`язання про співпрацю та припинив діяльність (ініційована справа про банкрутство), що унеможливлює виконання ним своїх зобов'язань за договором, суд першої інстанції правильно виходив із того, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання майнових прав на об'єкт нерухомості, побудований за її кошти.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави набуття права власності, правова природа майнових прав, порушення договірного зобов'язання, захист прав інвесторів, підстави набуття речових прав