Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 14 червня 2022 року

у справі № 904/4790/20[1]

Господарська юрисдикція

Щодо дій виконавця у процедурі передачі боржником за погодженням із стягувачем частки в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ "Агро-Комплект", які є учасниками ТОВ Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" (далі - Товариство), звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ТОВ Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект"; ТОВ "Агро-Комплект ЛТД"; Приватний виконавець виконавчого округу області; Приватний нотаріус міського нотаріального округу, про:

1. переведення пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі Товариства прав і обов'язків покупців (стягувачів) за договором про передачу майна (майнових прав), а саме частки у статутному капіталі Товариства, від боржника ОСОБА_3 стягувачу ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу в межах виконавчого провадження;
2. визнання недійсним цього договору та акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства;
3. скасування реєстраційної дії щодо виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_3 та включення - ОСОБА_4;
4. скасування реєстраційної дії щодо виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_4 та включення ОСОБА_5.

Рішенням господарського суду, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини восьмої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.

Така норма є загальною, і стосується будь-якого майна.

Частина друга статті 366 ЦК України, що регулює загальний порядок звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, визначає, що у разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника, кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Відповідно до статті 53-1 Закону України "Про виконавче провадження" особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Закон України "Про виконавче провадження" не містить особливостей щодо дій виконавця та процедури передачі боржником за погодженням із стягувачем частки в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом, і наявна прогалина, тому за аналогією підлягає застосуванню положення частини другої статті 366 ЦК України, що передбачає необхідність відмови інших співвласників від придбання частки боржника.

Передача частки від боржника стягувачу хоч і здійснюється за взаємною згодою, але за своєю суттю, як і примусове звернення стягнення на майно, є дією, що здійснюється з метою погашення боргу боржника перед стягувачем за рахунок його майна в межах виконавчого провадження. При цьому учасники товариства повинні мати однакові права, незалежно від того, яким чином відбувається реалізація (передача) майна третій особі: добровільно за згодою боржника чи примусово шляхом продажу на аукціоні (публічних торгах).

ВИСНОВКИ: у випадку передачі частки від боржника стягувачу за взаємною згодою виконавець, перш ніж погоджувати договір про передачу частки стягувачу, відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що застосовується за аналогією закону (частина перша статті 8 ЦК України) має запропонувати іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону, за ціною, що визначається за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження відповідно до частини першої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи захисту корпоративних прав, порядок звернення стягнення на майно, права учасників товариства