Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Ухвалою

від 10 лютого 2022 року

у справі № 904/1408/21

Господарська юрисдикція

Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, надану адвокатом, який є одним із засновників юридичної особи - сторони у справі

Фабула справи: до Касаційного господарського суду надійшла заява представника Колективного підприємства Фірма "Діоніс" (далі - КП фірма "Діоніс") з проханням ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат на правничу допомогу з розгляду у суді касаційної інстанції справи за позовом Колективного підприємства Фірма "Діоніс" до міської ради, Департаменту по роботі з активами міської ради про визнання незаконним рішення Департаменту по роботі з активами міської ради про відмову у підготовці проекту рішення міської ради, викладеного у листі, та зобов`язання міської ради розглянути на найближчому пленарному засіданні (сесії) міської ради питання про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.

Заява про необхідність ухвалення додаткового судового рішення мотивована тим, що у відзиві на касаційну скаргу позивач вказав, що попередній розрахунок судових витрат становить 20 000 грн. З метою надання правничої допомоги у Верховному Суді між КП фірма "Діоніс" та адвокатом укладено договір про надання правничої допомоги.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до .ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки: Верховний Суд відхиляє доводи про недоведеність неминучості витрат на професійну правничу допомогу. Зазначені твердження мотивовані тим, що оскільки адвокат є одним із засновників підприємства, то представництво позивача відповідає його особистим інтересам. Однак вказане жодним чином не спростовує можливість представляти адвокатом інтереси позивача саме внаслідок укладення відповідного договору, як і не може свідчити про наявність обов'язку надавати безоплатну правову допомогу лише через належність адвоката до засновників підприємства.

Ключові слова: компенсація витрат на адвоката, стягнення судових витрат, процесуальне представництво