Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 лютого 2022 року
у справі № 308/8430/19
Цивільна юрисдикція
Щодо порядку вирішення питання про розподіл судових витрат
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до міської ради та Управління охорони здоров`я міської ради, третя особа - Комунальне некомерційне підприємство «Міська поліклініка» міської ради, про визнання незаконними та скасування рішення, наказів і зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволеної позовної вимоги та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідачів продовжити трудові відносини з ОСОБА_1 шляхом призначення в порядку переведення її з посади головного лікаря Комунального закладу охорони здоров`я «Міська поліклініка» на посаду директора КНП «Міська поліклініка» міської ради відмовлено. У решті вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує на порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм.
Від третьої особи, КНП «Міська поліклініка» міської ради, до Верховного Суду надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій третя особа просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно зі ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити, у тому числі, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Аналогічні положення містяться у ст. 416 ЦПК України стосовно постанови суду касаційної інстанції.
Висновки: кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за положеннями ст. 134 ЦПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.
Ключові слова: правила розподілу судових витрат, стягнення судових витрат, попереднє визначення суми судових витрат