Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 09 лютого 2022 року

у справі № 761/6844/19

Цивільна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору купівлі-продажу цінних паперів

Аналогічна правова позиція висловлена

Великою Палатою Верховного Суду в постанові

від 29 червня 2021 року в справі № 916/2813/18

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, АТ «Таскомбанк», треті особи: ПАТ «Фінанс Банк», ПАТ «Національний депозитарій України», в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій, укладений між відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, застосувати реституцію як наслідок недійсності цього договору та зобов`язати АТ «Таскомбанк» здійснити списання з рахунку в цінних паперах ОСОБА_3 460 000 простих іменних акцій ПАТ «Фінанс Банк», які обліковуються на рахунку в цінних паперах із зарахуванням їх на рахунок в цінних паперах ОСОБА_2.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено.

ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 4 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема,у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» акція - це іменний цінний папір, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України, цим Законом та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до частини першої статті 2 СК України цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Частиною першою статті 9 СК України визначено, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Згідно з частинами першими статті 14 та 15 СК України сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Зазначені норми права визначають правочин у сімейних правовідносинах як домовленість, зокрема, між подружжям, батьками та дітьми про врегулювання належних їм сімейних прав та обов`язків, які тісно пов`язані з їх особами та не можуть бути передані та/або перекладені на інших осіб.

ВИСНОВКИ: оскільки спір у цій справі виник з правочину щодо акцій в юридичній особі, яким не регулюються сімейні права та обов`язки між подружжям, тобто він не є правочином у сімейних правовідносинах, такий підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим спільної сумісної власності, підстави для визнання договору недійсним, корпоративні спори, правочини подружжя