Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 07 лютого 2022 року

у справі № 500/765/21[2]

Адміністративна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішення державного реєстратора про відмову у проведенні державної реєстрації зміни керівника релігійної організації

ФАБУЛА СПРАВИ

Релігійна громада "Парафія святителя Миколая" єпархії Української Православної Церкви" звернулась до суду з позовом до державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей обласної державної адміністрації, в якій просила:

1. визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей обласної державної адміністрації про відмову у проведенні державної реєстрації зміни керівника релігійної громади "Парафія святителя Миколая";
2. зобов'язати державного реєстратора управління з питань внутрішньої політики, релігій та національностей обласної державної адміністрації провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі документів, поданих протоієреєм ОСОБА_2 про зміну керівника релігійної громади "Парафія Святителя Миколая".

Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовлено у відкритті провадження. Судові рішення мотивовано тим, що Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" (далі - Закон № 987-ХІІ) чітко передбачено, що рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути оскаржено до суду в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством України (частина двадцять перша статті 14, частина друга статті 15 Закону № 987-ХІІ).

ОЦІНКА СУДУ

Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб'єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 уточнила правову позицію, викладену в постановах від 18.12.2019 у справі № 916/2086/19, від 20.11.2019 у справі № 910/8132/19, від 22.01.2020 у справі № 809/1025/17 та інших, у яких викладена аналогічна позиція, зазначивши, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись в порядку господарського судочинства.

При цьому Велика Палата Верховного Суду знов звертає увагу, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, від 15.04.2020 у справі № 804/14471/15, від 03.11.2020 у справі № 922/88/20.

Судами встановлено, що оскаржуване рішення про відмову державного реєстратора прийнято з підстав невідповідності найменування юридичної особи вимогам закону ч. 7, ч. 8 ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та п.4 Розділу II. Перехідні та прикінцеві положення Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України".

Водночас судами не надано оцінки, що позивачем у цій справі виступає юридична особа - релігійна громада "Парафія Святитель Миколая", а не її учасник. Не надано оцінки щодо наявності чи відсутності спору між релігійною організацією та її учасником, корпоративного спору між учасниками релігійної організації з приводу керівника релігійної громади. Рішення державного реєстратора, яке оскаржується релігійною організацією у даній справі не має похідного характеру (тобто оскарження даного рішення не обумовлене будь-яким іншим оспорюванням тих чи інших дії чи рішень в середині релігійної організації).

Отже, у цій справі при прийнятті оскаржуваного рішення державний реєстратор є суб'єктом владних повноважень та реалізує свої публічно-владні управлінські функції.

ВИСНОВКИ: звернення релігійної організації до суду із цим позовом покликане необхідністю захисту прав релігійної організації у сфері публічно-правових відносин, а не корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства, натомість підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: адміністративна юрисдикція, правила визначення юрисдикції спору, оскарження рішень державного реєстратора, державна реєстрація змін до статуту релігійної організації