Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 січня 2022 року

у справі № 905/1674/21[1]

Господарська юрисдикція

Щодо форми реалізації позивачем усунення недоліків позовної заяви

ФАБУЛА СПРАВИ

Прокурор в інтересах держави в особі офісу Державної аудиторської служби звернувся до господарського суду з позовом до сільської ради та ФОП про визнання недійсними договорів на закупівлю продуктів харчування.

Господарський суд ухвалою позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі офісу Державної аудиторської служби залишив без руху, надав заявнику строк для усунення допущених при поданні позовної заяви недоліків, а саме надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також надати докази підтвердження повноважень особи, яка засвідчила копії документів, доданих до позовної заяви.

До господарського суду від прокуратури надійшов лист, підписаний заступником керівника обласної прокуратури, про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору в сумі 20430,00 грн та наказом про призначення на посаду ОСОБА_2 (особа, яка засвідчила копії документів доданих до позовної заяви).

Господарський суд ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, позовну заяву прокурора повернув заявнику. Указані судові рішення мотивовані тим, що лист прокуратури про усунення недоліків позовної заяви (з додатками за переліком) підписано за відсутністю документа, який би підтверджував повноваження заступника керівника обласної прокуратури (зокрема наказу про призначення на посаду, тощо). Відтак, відсутність доказів повноважень у підписанта листа в розпорядженні суду на дату його направлення/надходження в силу приписів частини четвертої статті 170 ГПК України обумовлює неможливість його розгляду судом.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до приписів частини другої статті 170 ГПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог, зокрема, частини другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 170 ГПК України).

Втім, колегія суддів зазначає, що положення норми частини другої статті 170 ГПК України були помилково застосовані попередніми судовими інстанціями для обґрунтування висновку про неусунення позивачем недоліків позовної заяви та, як наслідок, для її повернення, адже вказана норма стосується заяв, клопотань та заперечень з процесуальних питань, у яких учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань та щодо суті спірних правовідносин (стаття 169 ГПК України).

ВИСНОВКИ: процесуальне законодавство не встановлює вимог щодо форми усунення позивачем недоліків позовної заяви, як і не містить вимог щодо необхідності надання доказів повноважень особи, яка виконує вказівки ухвали про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з чим, усунення недоліків позовної заяви може бути реалізовано позивачем в довільній формі (зокрема супровідним листом, як у цьому випадку), в тому числі, і без направлення будь-якої заяви/клопотання про виконання ним процесуальних вимог ухвали, тоді як суд має дослідити саме факт усунення/неусунення недоліків позовної заяви, а не оцінювати наявність повноважень підписанта супровідного листа, який надійшов разом із документами, наданими на виконання ухвали суду, який (супровідний лист) не є заявою/клопотанням у розумінні статті 170 ГПК України, та навіть у разі його підписання особою, повноваження якої не підтверджені, не може спростовувати факт виконання вимог ухвали суду.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: недоліки позовної заяви, підстави повернення позовної заяви, порядок відкриття провадження у справі, вимоги до процесуальних документів