Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 жовтня 2021 року
у справі № 910/16684/19
Господарська юрисдикція
Щодо права замовника вимагати повернення передоплати за договором підряду як безпідставно набутого майна
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Укрзапчастина" звернулося до суду з позовом до ФОП Стрижака В.В. про стягнення 1 120 000 грн авансу та 179 967 грн пені.
Позов мотивований тим, що відповідач взагалі не приступив до виконання робіт, внаслідок чого позивач відмовився від договору в односторонньому порядку, а отже сума невикористаної відповідачем попередньої оплати підлягає поверненню як безпідставно набуте майно. Правовою підставою позову позивач визначив частину 4 статті 849 та статтю 1212 ЦК України.
Відповідач подав до позивача зустрічний позов про стягнення 2 240 000 грн. збитків у формі упущеної вигоди, що складає повну вартість робіт за п'ятьма етапами (за вирахуванням сплачених позивачем коштів), посилаючись на неотримання повідомлення позивача про відмову від договору, протиправну відмову останнього від прийняття виконаних робіт за першими двома етапами та безпідставне перешкоджання подальшому виконанню робіт.
Рішенням господарського суду у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволений.
Постановою апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення яким первісний позов задоволений, у зустрічному позові відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.
Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, які напряму залежать від наявності порушень умов договору в діях підрядника, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.
Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору. Тобто, вказана правова норма презюмує правомірність дій підрядника при виконанні договору і саме тому в разі відмови від договору виникає обов`язок замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати його збитки, на відміну від пункту 2 цієї норми, яка врегульовує право замовника на відмову якраз у випадку невиконання зобов'язань підрядником.
Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
ВИСНОВКИ: частиною 2 статті 849 ЦК України прямо передбачено такий спосіб захисту прав та інтересів замовника, як стягнення завданих порушенням зобов`язання збитків, якщо замовник відмовився в односторонньому порядку від договору і така відмова спричинена протиправними діями підрядника.
Натомість застосування способу захисту прав замовника у вигляді повернення підрядником передоплати як безпідставно набутого майна у порядку статті 1212 ЦК України є можливим у випадку реалізації замовником безумовного права на відмову від договору у порядку частини 4 статті 849 ЦК України, тобто за відсутності прострочення з боку підрядника.
Отже, замовник не може вимагати повернення виконаного за договором підряду в порядку статті 1212 ЦК України, мотивуючи свої вимоги порушенням підрядником умов договору підряду і саме з цієї причини реалізувавши своє право на односторонню відмову від договору.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення умов договору підряду, порядок розірвання договору, підстави припинення договору, відповідальність підрядника, кондикційні зобов'язанняНабуття, збереження майна без достатньої правової підстави