Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 грудня 2021 року
у справі № 339/143/20
Цивільна юрисдикція
Щодо вирішення спору про визначення місця проживання дитини
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов ОСОБА_1 задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Водночас у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
ВИСНОВКИ: суди встановили, що між сторонами на момент розгляду справи був відсутній спір між батьками щодо місця проживання дитини, такий позов ані позивач, ані відповідач не пред`являли, суд його не вирішував. Зазначення у резолютивній частині рішення суду такого: «Малолітнього сина залишити на проживання з матір'ю», не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, оскільки суд лише констатував, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому її місце проживання, оскільки, як встановлено, після припинення фактичних шлюбних відносин дитина залишилася проживати разом з матір'ю.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав дитини, наслідки розірвання шлюбу, порядок визначення місця проживання дитини
