Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 січня 2021 року
у справі № 922/2216/18[1]
Господарська юрисдикція
Щодо тлумачення відсутності правової підстави у розумінні ст. 1212 ЦК України
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19
від 23.04.2019 у справі № 918/47/18
від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «ВС Строймастер» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Птахокомплекс «Слобожанщина Агро» про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду на виконання ремонтно - будівельних робіт в частині оплати вартості виконаних робіт згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт.
ТОВ «Птахокомплекс «Слобожанщина Агро» звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до ТОВ «ВС Строймастер» у справі про стягнення безпідставно набутих коштів та пені.
Рішенням господарського суду відмовлено у задоволенні первісного позову; зустрічний позов задоволено.
У суді апеляційної інстанції справа розглядається неодноразово.
За результатами нового розгляду, постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулося у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).
Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Водночас слід враховувати, що предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
ВИСНОВКИ: під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: обов'язки замовника, порядок прийняття робіт, кодикційні зобов'язання