Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 07 листопада 2018 року

у справі № 607/3128/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю

Фабула справи: ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до КДКА та обласної Ради адвокатів про визнання протиправним та скасування рішення КДКА про накладення дисциплінарного стягнення.

Ухвалою місцевого загального суду відкрито провадження в справі та вжито заходів забезпечення позову: заборонено Раді адвокатів вносити будь-які зміни до ЄРАУ стосовно адвоката ОСОБА_3 до набрання рішенням законної сили. Ухвалою апеляційного суду закрито апеляційне провадження у справі. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову питання про права та обов'язки Ради адвокатів не вирішувалося та відповідачами ця ухвала не оскаржується, а ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження з підстав недотримання правил юрисдикції не підлягає апеляційному перегляду.

Іншим рішенням міськрайонного суду позов ОСОБА_3 задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення КДКА про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення. Ухвалою апеляційного суду рішення міськрайонного суду залишено без змін. Апеляційний суд зазначив, що даний спір не має публічно-правового характеру, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (справа № 6-2873цс15).

Мотивація касаційної скарги: спір стосується реалізації органами адвокатського самоврядування своїх повноважень, установлених законом, правовідносини сторін мають публічно-правовий характер, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_3 повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Правова позиція Верховного Суду: у цьому випадку оскаржується рішення КДКА, яким притягнуто адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та зупинено подальше зайняття останньою адвокатською діяльністю. Тобто відповідач, яким є КДКА, наділений владними управлінськими функціями відносно позивачки, тому спір має публічно-правовий характер і повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію висловлено й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 березня 2018 року (справа № 14-44цс18), а також від 29 серпня 2018 року (справа № 11-617апп18).

Велика Палата Верхового Суду зазначає, що правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (справа № 6-2873цс15) на який посилається як апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі від 12 серпня 2016 року, так і позивачка у своїх запереченнях на касаційні скарги, стосується рішення Ради адвокатів України як органу адвокатського самоврядування з питань організації та діяльності адвокатури, зокрема можливості брати участь і бути обраними до органів адвокатського самоврядування, а не набуття статусу адвоката чи процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, тобто правовідносин, які не є аналогічними.

Висновки: спір про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, визнання рішень протиправними, зобов’язання вчинити дії є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.