Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 09 вересня 2021 року

у справі № 904/4941/20

Господарська юрисдикція

Щодо умов скидання зворотних вод у водні об`єкти

ФАБУЛА СПРАВИ

Прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції звернулась до господарського суду з позовом про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, у сумі 2 534 223,10 грн, з яких позивач просить стягнути 760 266,93 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% стягнень; 506 844,62 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень; 1 267 111,55 грн - до спеціального фонду місцевого бюджету сільської ради.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, задоволено позов.

ОЦІНКА СУДУ

Частиною першою статті 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

При цьому водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (частина дев'ята статті 44 Водного кодексу України).

Відповідно до пункту 15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, а пунктом 17 Правил передбачено, що граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.

Зазначені правила є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об`єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод, що передбачено пунктом 1 цих Правил.

Факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Положеннями Водного кодексу України передбачено, що контроль за виконанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства (стаття 18 Кодексу).

ВИСНОВКИ: аналіз положень Водного кодексу України, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, свідчить, що скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, в якому встановлюється граничний обсяг скидання забруднюючих речовин. Відтак скидання зворотних вод у водні об'єкти за умови неотримання такого дозволу є порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, за що передбачена відповідальність, а шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: екологічні правопорушення, деліктна відповідальність, порядок здійснення водокористування