Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 24 вересня 2021 року

у справі № 520/3798/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо визначення статусу «позивачі» батьками неповнолітніх дітей в адміністративному судочинсті

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, звернулися до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просили визнати протиправною відмову відділу ГУ ДМС України у видачі ОСОБА_3 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки; зобов'язати відділ ГУ ДМС України видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України виключно у вигляді паспортної книжечки.

Рішенням окружного адміністративного суду позовні вимоги залишено без задоволення.

Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції змінено в частині підстав та мотивів прийнятого рішення, в іншій частині - залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

У той же час, частиною 1 статті 56 КАС України визначено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов`язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді. (частини 5-6 статті 56 КАС України).

Статтею 1 Закону України «Про громадянство України» визначено, що законні представники - батьки, усиновителі, батьки-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, опікуни, піклувальники, представники закладів, які виконують обов`язки опікунів і піклувальників.

Виходячи зі змісту позовної заяви, то її вимоги трактуються виключно на користь неповнолітнього ОСОБА_3, який в силу вимог статті 56 КАС України не був наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, а відтак не міг самостійно, без участі його законного представника (законних представників), а в даному випадку - його батьків, звертатись до суду із позовною заявою; самостійних вимог щодо його законних представників, які визначені як позивачі, що діють в інтересах неповнолітньої особи заявлено не було.

ВИСНОВКИ: визначення статусу «позивачі» батьками неповнолітнього сина, в інтересах якого вони звертаються до суду не суперечить нормам КАС України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: процесуальне представництво, право на доступ до суду, порядок оформлення паспорта громадянина України