Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 вересня 2021 року

у справі № 206/3473/20

Цивільна юрисдикція

Щодо необхідності дотримання карантинних обмежень як поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державна нотаріальна контора, АТ комерційний банк «ПриватБанк», про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вказує, що позивачем не наведено об'єктивних підстав, передбачених ст. 1272 ЦК України, для визначення йому додаткового строку на подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що апеляційний суд не прийняв до уваги той факт, що позивач мав достатньо часу, протягом якого міг вільно і без перешкод, до введення в дію карантинних заходів, скористатися своїм правом на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Правова позиція Верховного Суду: ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця об'єктивних перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 31 серпня 2020 року в Україні було запроваджено карантин.

Внаслідок карантинних обмежень було зупинено рух громадського транспорту, зокрема міжобласного сполучення, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.

Листом Міністерства юстиції України від 17 березня 2020 року № 1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії.

Вирішуючи спір, апеляційний суд надав належну оцінку обставинам справи, які вказують на те, що позивач з незалежних від нього причин не подав до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (за місцем відкриття спадщини м. Дніпро), оскільки проживав з 15 грудня 2018 року по 15 грудня 2020 року у м. Києві. Апеляційним судом враховано обмеження, які діяли з 12 березня 2020 року по 31 серпня 2020 року в Україні у зв`язку із запровадженням карантину, внаслідок чого було зупинено рух громадського транспорту, обмежено пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами, що вплинуло на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його батька. Також враховано, що пропуск є незначним (із заявою про прийняття спадщини позивач звернувся 14 липня 2020 року, тобто через два місця після закінчення шестимісячного терміну, на які, зокрема, припадали карантинні обмеження).

Висновки: необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до державного нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті батька.

Отже, суд апеляційної інстанції інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, визначив, що обставини, на які посилався позивач, слід визнати поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки ці обставини пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами.

Ключові слова: порядок спадкування за законом, порядок прийняття спадщини, пропуск строку, право на спадкування, преклюзивні строки, наслідки введення карантинних обмежень