Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 вересня 2021 року

у справі № 910/6681/20

Господарська юрисдикція

Щодо права третьої особи оскаржити рішення АМК, яке впливає на її права, обов’язки та інтереси

Фабула справи: ТОВ "Медікор, ЛТД" звернулося з позовом до територіального відділення АМК, в якому просить визнати недійсними та скасувати рішення адміністративної колегії обласного територіального відділення АМК у частині яка стосується позивача.

Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ТОВ "Верафарм", яке не є учасником у цій справі, звернулось до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило: скасувати рішення господарського суду повністю; визнати, що рішенням господарського суду суд вирішив питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі - ТОВ "Верафарм"; прийняти нове судове рішення, яким визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнати недійсним та скасувати п.п. 1; 2; 3; 4; 5; 6 рішення Адміністративної колегії АМК у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Верафарм" на рішення господарського суду закрито.

Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Верафарм" із посиланням на абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України вказує, що судом апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права без належної процесуальної підстави закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Правова позиція Верховного Суду: чинний ГПК України передбачає необхідність з'ясування апеляційним господарським судом наявності правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі; чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.ст. 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Слід враховувати і те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права, інтереси та (або) обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третю особу та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Висновки: особа щодо прав, обов'язків та інтересів якої ухвалено рішення органів АМК, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, має право оскаржити таке рішення АМК. Така особа має право оскаржити рішення АМК лише у частині її прав, обов`язків та інтересів, тобто у тій частині що стосується безпосередньо цієї особи. Не може бути оскаржене рішення АМК особою поза межами її прав та обов`язків, які така особа вважає порушеними відповідним рішенням АМК.

Ключові слова: право на подання апеляційної скарги, порушення антимонопольного законодавства, процедура залучення третіх осіб, склад сторін спору