open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 523/6990/19
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 серпня 2021 року

у справі № 523/6990/19

Цивільна юрисдикція

Щодо обов'язку суду отримувати для розгляду справи документи, висновки тощо від органів, незаконно утворених на непідконтрольній Україні території

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, в якому просив визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з ним.

Рішенням районного суду в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення районного суду змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Досліджуючи питання забезпечення безпеки дітей на території проживання матері з урахуванням статусу непідконтрольності її органам державної влади України, слід виходити з засад диспозитивності і змагальності кожної сторони у судовому процесі, а також процесуального обов`язку кожної сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, який встановлено частиною першою статті 81 ЦПК України. Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначав, що діти, проживаючи з відповідачем у місті Луганську на непідконтрольній Україні території, перебувають під ризиком небезпеки для життя і здоров`я, на вказаній території відсутня можливість забезпечити їм належне медичне обслуговування, навчання, фізичний та культурний розвиток.

При вивченні цього питання суди зробили правильний висновок, що ОСОБА_1 не надав належні й допустимі докази, які б підтверджували, що сам факт проживання дітей у місті Луганську створює небезпеку для їх життя і здоров`я. Батько вказував лише про гіпотетичну загрозу небезпеки для життя і здоров`я у зв`язку з тим, що місто Луганськ віднесено до меж і переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, без наведення конкретних обставин.

Частинами четвертою та п'ятою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до листа Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не проживають і ніколи не проживали на території міста Старобільськ, де вона взяті на облік на внутрішньо переміщені особи. Оскільки ані позивач, ані відповідач з малолітніми дітьми не проживають в місті Старобільськ чи Старобільському району, а повноваження органу опіки та піклування в особі Старобільської районної державної адміністрації діють в межах адміністративно-територіальної одиниці на території Старобільського району, в органу опіки та піклування відсутня можливість для надання до суду відповідного висновку щодо визначення місця проживання дітей.

Виходячи з необхідності захисту прав дітей та керуючись вимогами верховенства права, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що цю справу, з урахуванням фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, можна вирішити без письмового висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору, оскільки законодавча невизначеність може призвести до порушення прав дітей.

Встановивши, що ОСОБА_1 не довів, що залишення дітей разом з матір'ю може завдати шкоду їх життю та здоров'ю, суди, виходячи з пріоритету якнайкращих інтересів дитини, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

ВИСНОВКИ: нормами ЦПК України, як і іншими нормативно-правовими актами, не передбачено обов'язку суду отримувати для розгляду справи документи, висновки тощо від органів, незаконно утворених на непідконтрольній Україні території і чинне законодавство не регулює порядок отримання у такій ситуації висновку органу опіки та піклування.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим непідконтрольних територій, порядок визначення місця проживання дитини, наслідки відсутності висновку органу опіки і піклування

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: