open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 922/1966/18[1]
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 серпня 2021 року

у справі № 922/1966/18[1]

Господарська юрисдикція

Щодо належності ліцензіату першості у використанні зареєстрованого позначення у господарській діяльності

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «Центральна районна аптека № 16» звернулося до господарського суду з позовом до обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (яким змінено найменування на міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Відділення у справі «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду, яке залишено без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.

ОЦІНКА СУДУ

Саме по собі «позначення» не є самостійним об'єктом зі спеціально передбаченим законом статусом, який породжує певні права і обов`язки, у зв`язку з чим не має специфічного (спеціального) захисту.

Згідно з конкурентним законодавством, а саме, відповідно до статті 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» позначення отримує захист у конкурентних відносинах, а не як самостійний об`єкт інтелектуальної власності.

Ключовим, у даному випадку, буде питання щодо добросовісності/недобросовісності використання суб'єктами господарювання такого позначення.

Право дозволяти використання торговельної марки (знака для товарів і послуг) та право перешкоджати її (його) неправомірному використанню (або схожого з нею позначення), у тому числі, забороняти таке використання, є складовими виключних майнових прав на торговельну марку.

Згідно з частиною першою статті 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

ВИСНОВКИ: за наявності права власності та виключних майнових прав на зареєстроване позначення у іншої особи (власників знака для товарів і послуг), першість у використанні такого позначення не може належати ліцензіату.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори у сфері конкурентних правовідносин, неправомірне використання ділової репутації, захист прав інтелектуальної власності

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: