Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 серпня 2021 року
у справі № 904/2166/20 (904/5835/20)
Господарська юрисдикція
Щодо розмежування понять "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням"
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові
від 25.03.2020 у справі № 715/214/17
Фабула справи: міська рада звернулося з позовом до ТОВ "Діксон" в межах справи про банкрутство ТОВ "Діксон" про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного господарського рішення господарського суду - без змін.
Мотивація касаційної скарги: міська рада вважає, що з урахуванням того, що матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Діксон" в порушення умов договору оренди землі не здійснює використання земельної ділянки, що є істотним порушенням умов укладеного договору, та є достатнім для розірвання договору оренди землі.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.
Ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Ст. 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Положення ст. 143 ЗК України визначають підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
У постанові від 21.01.2015 у справі № 910/16306/13 Верховний Суд України дійшов висновку, що підставою розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором.
Висновки: поняття "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" різні за правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.
Ключові слова: строкове платне володіння земельною ділянкою, обмеження прав орендодавця, істотні умови договору оренди
