Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 06 березня 2019 року
у справі № 2а-25767/10/0570
Адміністративна юрисдикція
Щодо неможливості ототожнення інститутів розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення
Фабула справи: Головне управління ДФС звернулося до суду з позовом до державного підприємства «Дзержинськвугілля» про стягнення податкового боргу.
Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено та стягнуто з ДП на користь Державного бюджету заборгованість з податку на прибуток; розстрочено виконання зазначеної постанови на сто двадцять місяців.
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, відповідачу відстрочено погашення податкового боргу з податку на прибуток.
Мотивація касаційної скарги: відповідач зазначає про безпідставне задоволення судами заяви відповідача, оскільки останнім, на його думку, не доведено обґрунтованих обставин, що перешкоджають (ускладнюють або унеможливлюють) належному виконанню судового рішення у даній справі, в зв'язку з чим просив ухвали судів скасувати та відмовити в задоволенні заяви відповідача.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення; це питання також може бути розглянуто за ініціативою суду.
Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Положення ст.263 КАС України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.
Натомість інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється ст. 100 ПК України, є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (п.п. 14.1.1-1 п. 14.1 ст.і 14 ПК України), що узгоджується з визначеною у ст. 1 сферою дії ПК України.
Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення (що врегульоване КАС України) за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого статтею 100 ПК України; вказані процедури реалізуються різними суб'єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).
Висновки: інститути розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, суди мають застосовувати положення КАС України. При цьому, питання відстрочення виконання судового рішення ніяким чином не нівелює статус заборгованості позивача як податкового боргу, не звільняє від обов'язку його сплати та настання наслідків в разі невиконання (несвоєчасного виконання) такого обов'язку.
Ключові слова: виконавче провадження, податковий борг, виконання судового рішення, платник податків