Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 08 червня 2021 року
у справі № 550/936/18
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині стягнення судових витрат
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Фермерського господарства «Восход» (далі - ФГ «Восход»), приватного нотаріуса районного нотаріального округу, третя особа - районна державна адміністрація, в якому просив визнати недійсним правочин - рішення засновника (голови) ФГ «Восход» про внесення змін до Статуту ФГ «Восход» і скасувати його державну реєстрацію.
Ухвалою суду першої інстанції прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позову в частині вимог до приватного нотаріуса районного нотаріального округу. Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса районного нотаріального округу закрито. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса районного нотаріального округу судові витрати з надання професійної правничої допомоги в сумі 8 500 грн.
Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу суду першої інстанції змінено в частині суми стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса районного нотаріального округу витрат на професійну правничу допомогу та зменшено розмір витрат на правничу допомогу з 8 500 до 1 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ОЦІНКА СУДУ
Питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується, зазвичай, при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.
Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
Право на касаційне оскарження судових рішень передбачене у статті 389 ЦПК України, у частинах першій та другій якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частин першої, другої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Тобто зазначені норми відсилають до статті 353 ЦПК України, у якій наведено перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
Згідно з пунктами 13, 15 частини першої вказаної статті окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат (пункт 13) та щодо закриття провадження у справі (пункт 15).
Наведені норми законодавства свідчать про те, що учасники справи у разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження в касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
При цьому оскарженню підлягає як висновок суду в цілому, так і його частина, викладена у конкретному судовому рішенні.
ВИСНОВКИ: якщо в касаційній скарзі оскаржується ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині стягнення судових витрат, після її перегляду в апеляційному порядку, така касаційна скарга є касаційною скаргою саме на ухвалу про закриття провадження у справі в частині її висновків щодо стягнення судових витрат, яка відповідно до пункту 15 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України підлягає касаційному оскарженню.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на перегляд судових рішень, право на доступ до суду, предмет касаційного оскарження, порядок розподілу судових витрат