Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 07 серпня 2020 року
у справі № 520/9674/19
Цивільна юрисдикція
Щодо процесуального порядку розгляду заяви про забезпечення позову
ФАБУЛА СПРАВИ
Міська рада звернулася до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 , Державного реєстратора комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара О.М. про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення тимчасової споруди, скасування реєстрації права власності.
Одночасно, позивач звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду першої інстанції заяву міської ради про забезпечення позову було задоволено.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано. У задоволенні заяви міської ради про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно вимог ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів. Вказане зумовлене тим, що у разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі у суду немає жодних відомостей про характер правовідносин, які можуть стати в майбутньому предметом судового розгляду, та й справа як така відсутня.
ВИСНОВКИ: враховуючи, що у даному випадку заява про забезпечення позову була подана одночасно з позовною заявою, суд першої інстанції першочергово повинен був вирішити питання, чи підсудна дана справа цьому суду, чи відповідає позовна заява вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України, та, відповідно, чи є можливість відкриття провадження у справі, і вже у випадку позитивного вирішення вказаного питання, розглядати доцільність вжиття заходів забезпечення позову у справі.
Таким чином, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення, подану одночасно із позовною заявою, раніше ніж вирішив питання про відкриття провадження у справі, дійшов передчасного висновку про необхідність її задоволення, а також порушив встановлений законом процесуальний порядок розгляду такої заяви. Так, у даному випадку, судом у першу чергу необхідно було вирішити питання про можливість відкриття провадження у справі, і, разі відкриття провадження у справі, вирішувати питання про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави забезпечення позову, порядок подання заяви про забезпечення позову, умови застосування заходів забезпечення позову
