Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 червня 2021 року
у справі № 5023/2837/11
Господарська юрисдикція
Щодо обставин, що встановлюються при вирішенні питання про покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника
Фабула справи: постановою господарського суду ТОВ Дружнє підприємство Технологічної групи «Екіпаж» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
На адресу суду надійшла заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника, в якій ліквідатор просив суд:
- задовольнити заяву про покладання субсидіарної відповідальності на засновника ТОВ Дружнє підприємство Технологічної групи «Екіпаж» - Приватну фірму «Міжнародне агентство по найму» та керівника боржника ОСОБА_1;
- стягнути солідарно із засновника та керівника боржника грошові кошти в сумі 8 417 802,36 грн.
Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника задоволено.
Мотивація касаційної скарги: керівник боржника ОСОБА_1 наполягає, що судами не доведено складу господарського правопорушення у його діях, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між його діями/бездіяльністю та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій (суб`єктивна сторона).
Правова позиція Верховного Суду: при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути:
- вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
- прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;
- прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.
Судова колегія відзначає, що аналіз зміни показників господарської діяльності боржника у фінансових звітах у негативний бік за відсутності доказів на підтвердження підстав для їх зміни (договори, рішення, акти, первинна документація із зазначенням осіб, які їх укладали та вчиняли, підписували, тощо), не вказує на особу (осіб), яка прийняла рішення чи вчинила дію/бездіяльність та тим самим призвела до зміни цих показників; не вказує на спосіб, у який змінились ці показники (продаж, безоплатне відчуження, розтрата тощо). При цьому відсутність у ліквідатора через неотримання, ненадання керівником наведеної первинної документації незалежно від причин її відсутності не може братись судом до уваги і тим виправдовувати посилання лише на відомості у фінансових звітах, оскільки у цьому разі призведе до порушення закріпленого в ст. 77 ГПК України положення про допустимість доказів у господарському процесі.
Слід зауважити, що згідно з ч.ч. 1-3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У ст. 99 ЦК України визначено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абз. 1 ч. 2 ст. 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо.
Висновки: для покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника, перш за все, слід визначитися з питаннями: чи є керівник одноосібним виконавчим органом товариства та які саме дії/бездіяльність керівника або укладені ним правочини призвели до виникнення непогашеної заборгованості перед кредиторами.
Ключові слова: наявність складу правопорушення, доведення до банкрутства, підтвердження складових об'єктивної сторони