Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 березня 2021 року
у справі № 873/148/20
Господарська юрисдикція
Щодо наслідків подання заяви про скасування рішення третейського суду одночасно з заявою про видачу наказу на примусове виконання такого рішення
Фабула справи: ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" звернулося із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду у третейській справі за позовом ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" до ТОВ "АГРО-СЕМ 3" про стягнення заборгованості.
Ухвалою апеляційного господарського суду заяву ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду задоволено.
Мотивація апеляційної скарги: ТОВ "АГРО-СЕМ 3" вказує, що суд ухвалив передчасне рішення про видачу наказу, залишивши поза увагою клопотання відповідача про зупинення розгляду даної справи у зв`язку з розглядом справи за заявою ТОВ "АГРО-СЕМ 3" про скасування рішення третейського суду.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 4 ст. 354 ГПК України якщо до господарського суду надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, господарський суд на підставі ст. 227 цього Кодексу зупиняє провадження по заяві про видачу наказу до набрання законної сили ухвалою суду, якою задоволено або відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі (див. mutatis mutandis висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/23396/16 та від 20.12.2019 у справі № 910/759/19).
Ч. 5 ст. 354 ГПК України передбачено, що до постановлення ухвали по суті поданої заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду будь-яка сторона третейського розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути її спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні.
Висновки: приписи ч. 4 ст. 354 ГПК України, обумовлюють обов'язкове зупинення судом провадження у справі за заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду саме обставиною надходження такої заяви після відкриття судом провадження за заявою про скасування відповідного рішення третейського суду.
У інших випадках для забезпечення повноти судового розгляду та гарантій захисту прав особи, яка ініціює скасування рішення третейського суду після відкриття судом провадження у справі за заявою про видачу наказу на примусове виконання такого рішення, можуть застосовуватися приписи ч. 5 ст. 354 ГПК України, щодо можливості, за відповідним клопотанням, спільного розгляду заяви про скасування рішення третейського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду в одному провадженні.
Ключові слова: процедура видачі виконавчого документа, підстави зупинення провадження у справі, проведення третейського розгляду, примусове виконання рішень третейського суду
