Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 березня 2020 року

у справі № 266/1617/19

Цивільна юрисдикція

Щодо порядку розгляду вимог особи, що випливають з прийнятого у кримінальному провадженні рішення правоохоронного органу про розшук належного їй транспортного засобу

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції (далі - ГУ НП), прокуратури області, у якому просила скасувати розшук автомобіля шляхом зобов`язання уповноважених осіб ГУНП та відділу поліції ГУНП зняти з Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України розшук зазначеного автомобіля, а прокуратуру області - зобов'язати здійснити нагляд за виконанням судового рішення.

Ухвалою районного суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду, у відкритті провадження у зазначеній справі відмовлено з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

ОЦІНКА СУДУ

Розшук транспортного засобу і внесення відповідних відомостей до Інтегрованої інформаційно-пошукової системи самі по собі не тягнуть правових наслідків у виді обмеження права власності. Натомість розшук передбачає комплекс заходів, спрямованих на встановлення місця знаходження об’єкта, в тому числі можливість зупинки працівниками поліції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону «Про Національну поліцію» автомобіля, що відповідає ознакам розшукуваного, для його перевірки й ідентифікації.

Отримати доступ до належного особі транспортного засобу й оглянути його органу досудового розслідування необхідно для з’ясування, чи є цей об’єкт предметом кримінального правопорушення - тим автомобілем, який відповідно до заяви про злочин був викрадений у іншої особи. Працівники поліції позбавлені можливості встановити ці обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження та належать до предмету доказування, і виконати вимоги статей 25, 38, 170 КПК в інший спосіб.

Власнику майна, яке є об’єктом розшуку в кримінальному провадженні, доступні встановлені КПК можливості оскарження пов’язаних із цим рішень, дій або бездіяльності уповноважених службових осіб органів досудового розслідування до суду кримінальної юрисдикції. Такі скарги підлягають розгляду з дотриманням гарантій змагальної судової процедури, а в разі доведення їх законності й обґрунтованості суд наділений повноваженнями ухвалити рішення, необхідні для захисту права власності.

ВИСНОВКИ: вимоги особи, що випливають з прийнятого у кримінальному провадженні рішення правоохоронного органу про розшук належного їй транспортного засобу і внесення такої інформації до відповідної інформаційно-пошукової системи, підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: конкуренція судових рішень, судовий контроль, порядок проведення розшуку, порядок оскарження рішень слідчого, порядок оскарження рішень прокурора