Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 серпня 2018 року
у справі № 339/388/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів з приводу укладення договору про пайову участь у будівництві об’єкта між фізичною особою та органами місцевого самоврядування
Фабула справи: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у редакції, запропонованій позивачем, таким, що укладений з відповідачем.
Місцевий суд позов задовольнив повністю. Мотивував тим, що позивач вчинив усі необхідні дії для укладення договору про пайову участь; запропонований для підписання проект такого договору з додатком містить всі істотні умови та необхідні реквізити; інші домовленості позивача та відповідача щодо укладення такого договору відсутні. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
Мотивація касаційної скарги: суди попередніх інстанцій не врахували доводів відповідача про те, що вона є суб'єктом підприємницької діяльності, а її діяльність стосовно замовлення будівництва багатоквартирного житлового будинку та правовідносини щодо укладення договорів про пайову участь з органами місцевого самоврядування є за змістом господарською діяльністю. Відповідач вказує, що у межах здійснення нею діяльності із замовлення будівництва цього об'єкта документи їй видавалися, а договори з нею укладалися саме як з фізичною особою-підприємцем. Вважає, що ця справа не може розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Правовідносини стосовно будівництва вказаного об'єкта виникли у період, коли Закон «Про планування та забудову територій» не передбачав пайової участі замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Правова позиція Верховного Суду: Велика Палата доходить висновку, що укладення договору про пайову участь є обов'язковим для відповідача згідно з вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення «Про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста», затвердженим рішенням Івано-Франківської міської ради від 18 жовтня 2013 року № 1231-38. Враховуючи те, що позивач не виконала передбаченого Законом обов'язку з укладення договору про пайову участь, Велика Палата погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Самоідентифікація відповідача як підприємця не має визначального значення для вирішення питання про юрисдикцію спору. Для визначення юрисдикції цього спору важливо встановити характер участі відповідача у спірних правовідносинах, зокрема, мету здійснення будівництва та використання багатоквартирного житлового будинку.
Оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»передбачив, що стороною договору про пайову участь як замовник може бути фізична особа, і в декларації про готовність багатоквартирного житлового будинку до експлуатації замовником будівництва відповідач вказана як фізична особа, а не як підприємець, то за відсутності встановлених судами фактів будівництва чи використання відповідачем багатоквартирного житлового будинку з метою здійснення підприємницької діяльності Велика Палата Верховного Суду не погоджується з викладеними у касаційній скарзі доводами позивача щодо наявності підстав для розгляду справи за правилами господарського судочинства.
Висновки: якщо замовником будівництва об’єкта нерухомості є фізична особа, то спір щодо укладання договору про пайову участь у будівництві цього об’єкта між фізичною особою та органами місцевого самоврядування підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.